“Роль поезії у 20-ті роки”
Початку століття в Італії, футуризм поширився в Україні . Представником цього напряму був М. Семенко, який шукав нові словесні форми для вираження динаміки життя, змін, що відбувалися дуже бурхливо . Група “Авангард” тяжіла до конструктивізму.
У перше десятиліття після революції особливо бурхливо розвивається поезія.
Найзначніші постаті серед поетів: В. Чумак , В. Еллан , П. Тичина , В. Сосюра , М. Рильський , поети-неокласики.
Єдина збірка В. Чумака “Заспів”, у якій він оспівує революцію, вийшла після смерті автора.
В.
Перець”. Його перша поетична книга – “Удари молота і серця” – зобразила грандіозний розмах революційного поступу і перші кроки будівництва соціалістичного суспільства.
В. Сосюру називають найтоншим ліриком української поезії. Він автор десятків поем, кількох десятків збірок поезій, автобіографічного роману “Третя рота”.
Євген Плужник – видатний поет і прозаїк, автор збірок “Дні” і “Рання осінь” , роману “Недуга”.
Творчість М. Бажана ,
Тривалий час широкому загалові невідомі були твори західноукраїнського поета і прозаїка Б. Лепкого . Він автор циклу романів про І. Мазепу, відомої в усьому світі пісні “Чуєш, брате мій”.
Відомими поетами у Західній Україні у 20-х рр. ХХ століття були Б.-І. Антонич , О. Ольжич, С. Городинський та інші.
Деякі західноукраїнські письменники з симпатією ставилися до подій, що відбувалися в Радянській Україні й орієнтувалися на письменників революційно-романтичного напряму.
У 20-х рр. активізувався розвиток прози. У великих епічних творах письменники-реалісти намагалися осмислити і узагальнити події, що відбувалися, зміни в суспільно-політичному житті народу та його побуті , П. Панч , І. Ле , А. Головко .
Серед блискучої плеяди українських письменників початку ХХ століття – В. Винниченко . Він – один із найвидатніших діячів українського національно-державного відродження .
Для творів Григорія Косинка – одного з фундаторів української прози – характерна імпресіоністична лаконічність і реалістична місткість авторського письма, ліричність, психологізм .
За високу письменницьку майстерність проти “масовізму” виступили члени ВАПЛІТЕ (організація, що виникла в Харкові
В кінці 1925 р.). До неї увійшли колишні члени “Гарту”, дехто з “Плугу” і “Жовтня”. Організацію очолювали М. Хвильовий, М. Яловий, О. Досвітній, згодом М. Куліш і Г. Епік.
20-ті роки ХХ ст. – це час гострих дискусій про шляхи і принципи побудови соціалістичної України та її культури, час, коли, здавалося, реалізуються найпрекрасніші сподівання народу, і час особистих трагедій найбільш талановитих представників творчої інтелігенції, яка під тиском сталінського диктату, розчарувалася в ідеалах соціалізму і шукала можливості виходу України на шляхи демократичного розвитку.
“Роль поезії у 20-ті роки”
на дорогу йду я в самотині
“Роль поезії у 20-ті роки”