Роль народної казки у вступі до поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”
Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем.
Одна з найвідоміших – “Руслан і Людмила”, в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відвіукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном Чорномором. Подолавши багато перешкод, Руслан звільняє кохану. Поема закінчується торжеством Добра над Злом.
А починається вона знаменитим вступом “Край лукомор’я дуб зелений…” Це збірна картина
Коли читаєш ці поетичні рядки, згадуються російські народні казки “Царівна-жаба”, “Мар’я-Царівна”, “Баба-Яга”, “Казка про Івана-царевича, жар-птицю і сірого вовка”, “Кощій Безсмертний”…
Цілий калейдоскоп казкових образів проходить перед нами. Тут і лісовик, і русалка, і хатка на курячих ніжках, і тридцять витязів чудових зі своїм ватагом морським, і чаклун, і бурий вовк, і Яга зі ступою, і цар Кощій.
За допомогою метафор – слів у перенос пому значенні – ми ніби справді потрапляємо у казковий світ. Адже тут “кіт учений…
О. С. Пушкін висловом “Там руський дух… там Руссю пахне!” підкреслює, що саме народна фантазія, народна казка є для нього джерелом натхнення у творчості.
Роль народної казки у вступі до поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”
нестайко як ми літали в космос
Роль народної казки у вступі до поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила”