Райошник
Райошник – одна з форм давнього тонічного речитативного віршування, що має фольклорну основу. Метрична та ритмічна організація для Р. не обов’язкова. Рядки в ньому переважно нерівні, з парним римуванням, здебільшого дієслівним. Ці принципи закладені й у багатьох інших формах речитативного віршування. З огляду на це Р. називають ще “фразовиком” або “римованою прозою”. У писемній літературі форма Р. застосовувалася, зокрема, в інтермедіях (інтерлюдіях) – невеличких комічних сценках, призначених розважати глядачів в антрактах між діями “шкільних драм”. Ось репліка чорта з інтермедії “Баба, дід і чорт”:
Один день, бабко, і ти, діду, милії,
Вижу, же є-сьте веселії і барзо подпилії.
Музики питаєши? Я грач чудзоземски,
І волачай потішний, а жартун вшеленски;
Як заграю – не кождій в танцу весело скачет,
А інший з танечников і ревне заплачет.
Я такий музикант єстем: як скоро заграю,
То тим, що танцуют, пекло отвирают.
Райошник
григорій многогрішний
Related posts:
- Скорочено – ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ – КОЛОМИЙКИ Коломийки – коротенькі жартівливі пісеньки, що використовуються як приспівки до танцю, або виконуються незалежно. Коломийки часто об’єднуються у в’язанки, які не мають сталого змісту, а залежать від вподобань виконавця та обставин виконання. Справжня коломийка має...
- Фольклорне віршування Фольклорне віршування – сукупність норм і принципів організації фольклорного віршового твору. Від часів синкретичних ритуальних дійств та ігор до нас дійшли тексти, що надаються до аналізу у вимірах усіх основних версифікаційних систем, навіть міжсистемних –...
- Віршовий розмір або Метр Віршовий розмір, або Метр (грецьк. – metron – міра) – поширений у силабо-тонічній версифікації термін для позначення особливостей ритмічної одиниці, покладеної в основу певного віршового твору, власне – міра вірша, його загальна схема, і якою...
- Колодчанські пісні Колодчанські пісні – цикл жартівливих гаївок-веснянок, дівочих передражнювань хлопців під час весняно-літніх забав і розваг молоді, що мали узагальнену назву “Вулиця”. Молодіжна громада, яка складалася з парубочого та дівочого станів, у таких забавах налагоджувала свої...
- ХЛОПЧИК ІВАСИК І ДІДУСЬ ТАРАСИК – ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО Літературне читання 3 клас СВІТ ПРОЗИ Оповідання ДМИТРО ЧЕРЕДНИЧЕНКО Дмитро Чередниченко – відомий український письменник і перекладач. Він є автором художніх книжок для дітей та шкільних підручників. Твори Дмитра Чередниченка приваблюють читачів захопливим, дотепним змістом...
- Тактовик Тактовик – міжсистемна форма віршування, основою сумірності в якій є ізохронізм віршорядків і таке розташування слів у них, яке уможливлює їх членування на такти. Прихильники музичного погляду на Т. (або ж тактометр) виводять його від...
- Прислів’я та приказки про діда й бабу Старе в хаті – держак на лопаті. У старого голова – решето: багато було та висіялось. У кого є дід, у того є й хліб. Була б моя бабуся – нікого не боюся. Годуй діда...
- Паузник або Павзник Паузник або Павзник – термін (вживаний паралельно з терміном “дольник” від “доля” – частка), який означає метроряд, розбудований на дво – і трискладових стопах силабо-тоніки. В них часом бракує одного або двох складів. У живому...
- Віршування (версифікація) Віршування (версифікація). 1. Мистецтво виражати свої думки у віршованій формі. 2. Система організації поетичного мовлення, в основі якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови....
- Скорочено – ПРО СТВОРЕННЯ ЗЕМЛІ Здавна, як землі ще не було, всюди була вода. Нас також не було. А десь, хтозна-де, жив собі чорт. Одного разу Бог прийшов до чорта та й повів його до Дніпра, щоб той пірнув і...
- Ораторський вірш Ораторський вірш – вірш, розрахований на декламування, патетично пафосний, виповнений риторичними фігурами: Товариство, яке мені діло, Чи я перший поет, чи останній? Надівайте корони і йдіть, Отверзайте уста… (П. Тичина). О. в. вважається різновидом громадянської...
- Заджал Заджал (араб. – мелодія, пісня, наспів) – строфічна арабська народна поезія, що складається із шести-дев’яти строф. Виникла в Іспанії в добу арабського володарювання як реакція спротиву канонам арабського віршування. За змістом то були любовні та...
- Ізосинтаксизм Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається у вигляді різних стилістичних прийомів (анафора, епіфора, ізоколон І т....
- Бармак Бармак (тюрк, палець) – тюркський силабічний різновид віршування, що грунтується на рівній кількості складів у кожному віршовому рядку, незалежно від ритмічного акценту. За кількістю складів у рядку розрізняється Б. п’ятискладний, шестискладний тощо, аж до п’ятнадцяти-складного....
- Богогласник “Богогласник” – антологія духовних пісень (всього – 248), видана у Почаєві 1790-91, забезпечена нотами. Джерелами вміщених тут творів були Євангеліє, Псалтир, “Четьї-Мінеї” Димитрія Туптала, апокрифи і т. п. У “Б.” містяться і старовинні колядки, зокрема...
- Силабо-тонічне віршування Силабо-тонічне віршування (грецьк. syllаbe – склад і tonos – наголос) – система віршування, в основу якої покладено принцип вирівнювання наголошених та ненаголошених складів, їх чергування, кількість та місце розташування ритмічних акцентів у віршовому рядку. В...
- Аксіома Аксіома (грецьк. ахіomа – загальноприйнятне, безперечне) – твердження, судження, істинність якого є самоочевидною. У процесі міркування, побудови теорії приймається без доведення, аргументування. Розмаїті види А. вживаються в математичній логіці. В літературознавстві А. не має власне...
- Ішла Марися рано по воду – колядки і щедрівки Ішла Марися рано по воду Приспів: Ой рано! Ой рано, рано, Барзо ранейко на зорях! З горіховими коновочками, Приспів Ой з золотими накривочками. Приспів Ой па ній вінець, що єсть з трьох квітець. Приспів Десь...
- Версифікаторство Версифікаторство (лат. versus – вірш та facio – роблю) – іронічна назва імітаційного віршування, що не має нічого спільного з поезією, а лише засвідчує рівень освоєння автором версифікаційної майстерності, вміння наслідувати певні віршові зразки, ілюструвати...
- ДЕНЬ БЛАГОВІСНИКА Благовісник, володар блискавок, – це архангел Гавриїл у народній інтерпретації. Святкуванням цього дня господарі намагалися задобрити архангела, щоб він дім блискавкою не спалив. Саме в цей день, 8 квітня, блискавка та грім прокидаються від зимового...
- Встала хмарка пилу – А. А. ФЕТ Облаком волнистым Пыль встает вдали; Конный или пеший – Не видать в пыли! Вижу: кто-то скачет На лихом копе. Друг мой, друг далекий, Вспомни обо мне! Встала хмарка пилу Там, де небосхил… Кінний то чи...
- Амфімакр Амфімакр (грецьк. amphimakrds – між довгими складами), або Кретик (грецьк. kretikos – критська стопа) – стопа античного віршування з п’яти мор, що складається з довгих та коротких складів (- -∪). В українській силаботоніці подеколи А....
- ДЕНЬ ПЕТРА ВЕРИГИ Християнська церква 29 січня вшановує вериги апостола Петра. За народним календарем цей день – останній день зими: “День Петра Вериги розбиває криги”. У цей день забороняється прати....
- ПІДКОВА – ІРИНА ЖИЛЕНКО Українська література 6 клас ІРИНА ЖИЛЕНКО ПІДКОВА Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив підкову. Та не просту. А золоту. Таким,...
- Розмір вірша Розмір вірша – визначальна умова структурування вірша. Для тонічної системи (дольник, верлібр тощо) Р. в. характерний кількістю наголосів та розташуванням цезури, для силабічної (восьмискладник, десятискладник і т. п.) – кількістю складів. та їх місцем у...
- Підкова скорочено – Ірина Жиленко Була зима. Ішов зелений сніг. За ним – рожевий. Потім – фіалковий. І раптом протрюхикав на коні Дідусь Мороз. І загубив-підкову. Золота підкова, схожа на місяць, залишилася лежати долі. А я знайшла. Сказала їй: –...
- Народної мудрості джерело (Твір на тему прислів’я) Мабуть, кожна людина з дитинства знає народні прислів’я та приказки. Ці короткі, але влучні вислови чули ми від бабусі або дідуся, мами чи тата. Мій дід, наприклад, коли дивиться, як я щось роблю, не може...
- Силабічне віршування Силабічне віршування (грецьк. syllаbe – склад) – система віршування, в основу якої покладена рівна кількість складів (часто – 13, рідше – 11) при невпорядкованому вільному розташуванні наголошених та ненаголошених. С в. характеризується також парним римуванням,...
- Іпостасе Іпостасе (грецьк. hypostasis – дотримування, ущільнення, заміна) – заміна однієї стопи іншою у квантитативному та силабо-тонічному віршуванні, в якому місце наголосу – стале. Термін введений В. Брюсовим (“Основи віршування”). І. притаманна античному віршуванню, коли два...
- Ізохронізм Ізохронізм (грецьк. isos – рівний та chronos – час) – рівночасся; принцип ритмічної організації вірша, котрий полягає у поділі його на ритмічні групи, рівні між собою у часі їх вимови. На основі І. будувалося античне...