Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної з однойменного роману Л. Толстого

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС

ІI семестр

1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ

УРОК № 35

Тема. Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної з однойменного роману Л. Толстого

Мета: допомогти учням розкрити образ Анни й глибше зрозуміти його значення, дослідити майстерність автора у його створенні; розвивати навички характеризування образів, уміння визначати головне й художні деталі, висловлювати свої думки; виховувати високі моральні якості.

Оснащення: портрет письменника,

видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: формування вмінь та навичок.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Між автором і головним персонажем роману складаються “непрості взаємини”: Л. Толстой співчуває Анні, але не приймає її вибору; розуміє мотиви, які штовхнули її на такий небезпечний крок, як зрада чоловікові, і відмовляється заплющувати очі на зворотний бік цього рішення.

Розібратися в суперечливості й психологічній глибині образу Анни Кареніної ми й спробуємо сьогодні на уроці.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку М. Формування вмінь

та навичок

1. Слово вчителя

Дослідники творчості Л. Толстого стверджують, що великий вплив на письменника мав роман у віршах О. Пушкіна “Євгеній

Онєгін”. Історія Анни Кареніної починається з того місця, де завершилася історія Тетяни Ларіної. Толстой нібито замислюється над тим, а що було б із пушкінською Тетяною, якби вона не відкинула домагань Онєгіна й порушила свій обов’язок щодо законного чоловіка.

До речі, у першому варіанті роману героїню Толстого звали Тетяною.

Як і більшість персонажів твору, Анна Кареніна має своїх прототипів.

Один із них – Марія Олександрівна Гартунг (1832-1919), донька Пушкіна. Але нагадує вона Анну “не характером, не життям, а зовнішністю”. Другий прототип – Анна Степанівна Пирогова, яку нещасливе кохання призвело до загибелі – вона кинулася під товарний потяг.

Реальні факти дійсності не становили творчий задум автора. “Треба спостерігати багато однорідних людей, щоб створити один певний тип”,- говорив Л. Толстой.

2. Евристична бесіда

¦ Як починається історія Анни і Вронського? (Герої зустрічаються на вокзалі. Їх знайомить брат Анни – Стіва Облонський. Анна їхала в одному купе з матір’ю Вронського. Вронський “відчув необхідність ще раз поглянути на неї – не тому, що вона була дуже красивою, не завдяки витонченості й скромній грації, які були в усій її поставі, але тому, що у виразі миловидного обличчя… було щось особливо ласкаве й ніжне… Ніби надлишок чогось так переповнював її єство, що мимоволі виражався то в блиску погляду, то в посмішці…” У цьому описі можна побачити початок майбутніх стосунків героїв, внутрішню силу Анни, її жагу до життя. Катастрофічність цього знайомства ніби передбачена нещастям на залізниці, коли потягом задавило сторожа.)

¦ Як розкривається Анна в епізодах примирення Доллі з чоловіком, знайомства з Кіті, з дітьми Доллі? (Анна мирить Доллі зі Стівою, зачаровує Кіті своєю простотою, щирістю та відкритістю; діти Доллі в захопленні від тітки.)

¦ Як змінюється ставлення Кіті до Анни на балу? (Кіті бачить Анну “зовсім новою” – Анна сп’яніла від захоплення, яке вона викликала в оточуючих. Кіті зрозуміла таємний, незримий зв’язок Анни і Вронського, у якого була закохана, й відчула “відчай і жах”. “Так, щось чуже, бісівське й чарівне є в ній,” – сказала вона собі. Анна й сама відчула в собі щось нове, “бісівське”.)

¦ Що ми знаємо про заміжжя Анни? (Тітка віддала Анну заміж за чоловіка, який був набагато старшим за неї. Жінка жила спокійно, розмірено, почуття ще дрімали в ній. Усю любов вона перенесла на сина. Після зустрічі з Вронським Анна намагається зосередитися на своєму сімейному житті, але це в неї не виходить. Зовнішність чоловіка, його вуха викликають в неї неприємні відчуття. Вона розуміє, що в її стосунках із Каре – ніним багато вдаваності, “але раніше вона не помічала цього почуття, тепер… ясно й боляче усвідомила його”.)

¦ Чи намагається Анна боротися зі своїм почуттям? (Анна не сприймає брехні. Вона намагається боротися зі своїми почуттями, але не може, втрачає над собою контроль. Зустріч із Вронським на станції під час страшної бурі. Цей символічний образ нібито попереджає про біду та її невідворотність.)

¦ Які деталі свідчать про несумісність Анни та її чоловіка? (У зовнішності героїні письменник постійно підкреслює внутрішній вогонь, що одухотворяє її красу, робить її привабливою: “Вогник замерехтів в її очах”; “В очах її спалахував радісний блиск”; “нестримний дрижачий блиск очей і посмішки обпалив його”. Цей внутрішній вогонь дрімав у ній, “але прийшов час, і Анна зрозуміла, що вона жива, що їй необхідно любити й жити”. Анна розуміє, що чоловік вісім років душив її життя, “душив усе, що було в ній живого”. Автор зображує Кареніна раціональним, холодним: “кожна хвилина життя Олексія Олександровича була зайнята й розподілена”, нібито він був не людиною, а машиною.)

¦ Чи було кохання єдиним талантом Анни? (Анна – розумна, тонка, делікатна й освічена людина. Вона багато читає, розуміється в мистецтві, може вільно говорити й про агрономію, й про розведення коней та про інші справи.)

¦ Як складалися взаємини Анни із Вронським на початку їх кохання? (Їх охопила пристрасть, але почуття Анни сповнені протиріч. Вона відчуває “сором, радість і жах перед цим вступом у нове життя”. Коли Вронський упав на скачках, Анна зовсім утратила самовладання. Вона зізналася чоловікові у зраді. Її охопило глибоке почуття провини. Каренін наполягав на “дотриманні зовнішніх вимог пристойності”. “Жити як раніше Анна не могла, як не могла й залишити сина”, унаслідок чого опинилася в безвиході.)

¦ Прокоментуйте епізод пологів Анни. За що Анна просить у Кареніна вибачення і що відчуває після одужання? (Під час пологів Анна відчуває, що їй “залишилося жити небагато” й осмислює своє життя по-новому. Просить вибачення у Кареніна, і той прощає її. Після одужання Анна розуміє, що так само ненавидить чоловіка, навіть за його великодушність, і що тепер вона опинилася ще в гіршому становищі, навіть жалкує, що не померла.)

¦ Яку роль відіграє у творі опис мандрівки Анни і Вронського до Італії? (Спочатку вони були щасливими: “Анна відчувала себе безмежно щасливою”. Вронський же незабаром “відчув, що в його душі піднялося бажання бажань, нудьга”. Заради Анни він відмовився від кар’єри, звичайного життя; Анна заради нього полишила сина. Мандрівка раптом утратила свою чарівність, необхідно було повертатися.)

¦ Якою є головна мета повернення Анни в Росію? (Вона страждала від розлуки із сином і хотіла його побачити.)

¦ Як Анна ставилася до своїх дітей? (До дочки Анна не мала таких почуттів, як до сина. Можливо, зіграло роль відчуття провини, каяття. Крім того, “Сергійко був уже майже людина, і кохана людина; у ньому вже боролися думки, почуття; він розумів, він любив, він судив її”.)

¦ Прокоментуйте епізод у театрі. (Повернувшись із-за кордону, Вронський поринув у своє звичне життя. Анна ж опинилася в ізоляції – вищий світ не прийняв її. Анна вирішила довести собі й усім, що байдужа до думки оточуючих. Але в театрі, коли її образили, гостро відчула свою самотність та принизливе становище. Анна у відчаї звинувачує Вронського, якого вже обтяжували її “любовні сіті”.)

¦ Що спричинило загибель Анни? (Анна не може розібратися у своїх почуттях, вона ревнує, почувається нещасною через загальний мовчазний осуд; розчаровується в коханому. Іде на самогубство імпульсивно й необдумано.)

¦ Узагальніть висновки бесіди та обговорення порушених питань. (Образ Анни Кареніної розкритий автором у всій його суперечливості, із глибокою психологічною мотивацією.)

V. Домашнє завдання

Уміти характеризувати образ Анни, висловлювати своє ставлення до нього.

VI. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

· На мою думку, образ Анни Кареніної…




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної з однойменного роману Л. Толстого


мода поняття мінливе
Психологічна глибина та суперечливість образу Анни Кареніної з однойменного роману Л. Толстого