Псевдонім

Псевдонім (грецьк. pseudonymos, від pseudos – вигадка та опута – ім’я) – вигадане ім’я та прізвище митця; інші різновиди – астронім, геонім, криптонім тощо. Майже всі вони зібрані у “Словнику псевдонімів” (К., 1969) О. Дея. Поява П. зумовлена різними причинами. Так, П. Рудченко підписувався П. “Панас Мирний”, оскільки в царській Росії з її антиукраїнською політикою друкувати свої твори під власним прізвищем було небезпечно. П. “Марко Вовчок” з’явився теж не випадково: жінка-письменниця у XIX ст., особливо в українській літературі, була явищем нетиповим. Траплялися подеколи і курйозні П. Так, Г. Квітка-Основ’яненко мав П. “Любопытный Аверян, состоящий не у дел коллежский протоколист, имеющий хождения по тяжебным делам и по денежным взысканиям”, Б. Дідицький – “Комісія Дома Народного Руського”, П. Рудченко – “Невідомець жіночого роду”, І. Франко – “Від одної часті львівської молодіжі” та “Павла”, О. Кониський – “Маруся К.”, О. Маковей – “Бабуся Катери-на”, О. Олесь – “Бабуся Красолька” та ін.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Псевдонім


вище греблі шумлять верби
Псевдонім