Пронько Михайло

Пронько Михайло Григорович родом із Дніпропетровщини. Народився в місті Новомосковську 10 січня 1922 року. Після закінчення педагогічного училища деякий час вчителював у Покровському районі Дніпропетровської області. З 1940 року – військовослужбовець. Рядовим розвідником, керівником полкової розвідки пройшов дорогами Другої світової війни від Полтавщини до Закарпаття. Нагороджений орденами та медалями. По війні служив у військових частинах на Рівненщині та Волині. Після демобілізації працював директором Теремнівського будинку культури,

в будівельному управлінні, начальником рятувальної служби, редактором Волинської бібліотеки для юнацтва. Певний час був керівником обласного літоб’єднання ” Гранослов”.

Михайло Пронько – автор багатьох збірок поезії та прози. Його твори для дітей різноманітні за жанрами й тематикою.

Член Національної Спілки письменників України з 1980 року.

Рекомендовані твори:

Де ночує грім : Вірші для дітей. – К.: Веселка, 1974

Яшко з Решетняків: Повість. – Львів: Каменяр, 1985

Іринка і жаринка: Вірші для дітей. – Луцьк: Надстир’я, 1995

Андрійкова мандрівка: Казка. – Луцьк: Надстир’я, 1997

Як Василько в Африку літав: Казка. – Луцьк: Надстир’я, 1998

Орден Слави: Віршоване оповідання. – Луцьк: Надстир’я, 1999

Смішинки для дитинки: Вірші. – Луцьк: Надстир’я, 2001


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Пронько Михайло


вічні образи в літературі
Пронько Михайло