Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”)

УРОК 9

Тема. Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”).

Мета: ознайомити учнів з думою “Маруся Богуславка”, розкрити її тематику, звернути увагу на образ Марусі, її героїчний вчинок; розкрити проблему вибору героїні; удосконалювати вміння аналізувати образи; виховувати почуття патріотизму, риси справжньої людини.

Обладнання: аудіозаписи, ілюстрації до думи, збірка поезій Ліни Костенко.

Міжпредметні зв’язки:

музичне мистецтво: опера М. Лисенка “Маруся Богуславка”.

Хід уроку

І. Мобілізація уваги учнів. Мотивація навчальної діяльності.

1. Прослуховування фрагменту опери М. Лисенка “Маруся Богуславка”.

2. “Зустріч з героїнею твору”.

(Заздалегідь підготовлена учениця в образі Марусі Богуславки читає напам’ять вірш Ліни Костенко ” Чадра Марусі Богуславки”.)

Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.

Татари сплять, сьогодні в них байрам.

Високий дуб, по-українськи – нелинь.

Святе письмо, по-їхньому – Коран

. Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,

Що я жива, що в мене

муж паша.

А я – Маруся. Я – із Богуслава.

У мене є непродана душа.

О, як він любить, як він мене палить!

Як він мене цілує уночі!

Каблучки нанизав по дві на кожен палець.

Браслети на руках, на шиї дукачі.

I я ходжу, володарка темниці.

Скриплять у тиші двері за дверми.

Блищать очима слуги темнолиці,

Мені у ноги стелять килими.

Ох, килими, барвисті килимочки!

Фонтан, кальян і сльози на зорі.

Носила я і плахту, і віночки, –

Ну, як мені, чи гарно у чадрі?

І меч, і правда – цноти не жіночі.

Люблю чадру – і чорна, і густа.

Коли татарам брешуть мої очі,

Ніхто не бачить, як тремтять вуста.

Мого лиця не видно під чадрою.

Мій муж поїхав. Тоскно мені. Жду.

А то б я їм здавалася чудною, –

Чого я зблідла і куди іду.

Чого дивлюся в море, у тумани.

Чого, як тінь, блукаю уночі…

Бряжчать мені невільницькі кайдани,

А я шукаю сховані ключі.

3. Слово вчителя.

– Маруся Богуславка… Героїня щойно прослуханих творів та відомої народної думи, прочитаної вами удома. Хто вона? Чому, як тінь, блукає по палацу, раз у раз вдивляючись “в море у туман”, чому ховає обличчя під чадрою, чому шукає сховані ключі? Перед яким моральним вибором стала Маруся Богуславка?

Про це ми й поговоримо на уроці.

II. Повідомлення теми й очікуваних результатів уроку.

1. Бесіда за питаннями (їх може ставити як учитель, так і учні один одному):

– Що ви дізналися про Марусю Богуславку з народної думи? Звідки вона родом? Хто її батьки?

– Як Маруся стала дружиною турецького паші?

– Про яке велике християнське свято вирішила нагадати дівчина полоненим козакам? Як ви думаєте, чому?

– Як поставилися козаки-невільники до Марусиної згадки про Великдень у рідному краю? Чому вони проклинають свою землячку?

– До яких сміливих і рішучих дій вдалася Маруся? Що спонукало її до героїчного вчинку?

– Як ви гадаєте, чи усвідомлювала дівчина, що буде жорстоко покарана за випущених на волю козаків?

– Чому ж тоді вона не скористалася можливістю повернутися на батьківщину, та ще й передала звістку батькові з проханням не намагатися її викупити?

– Чи справді єдиною причиною було те, що Маруся “потурчилась, побусурманилась”? Поміркуйте, як би поставилися до дружини турецького паші в Україні.

2. “Займи позицію”.

– Чи можна Марусю Богуславку назвати патріоткою? Доведіть свою думку.

(Учням пропонується стати біля відповідного з плакатів, розміщених у різних частинах класу: на одному написано “можна”, на іншому – “не можна”, – тобто “проголосувати ногами”. Один-два учні з кожної групи повинні обгрунтувати свою позицію. Якщо після викладу різних точок зору хто-небудь з учнів змінить позицію, він має право перейти до іншої групи).

3. Літературознавча довідка.

– У літературознавстві досі точаться суперечки про те, чи Маруся Богуславка – вигаданий персонаж, чи, як і Роксолана – Настя Лісовська, дочка священика з Рогатина – є історичною особою.

Народні перекази стверджують, що приблизно у XVI столітті дочку священика з Богуслава разом з іншими її двома сестрами ординці забрали в полон. Дуже вродливу полонянку Марусю на невільничому ринку в Кафі придбали для знатного вельможі, багатого паші. Молода українка могла до кінця днів своїх жити в розкоші й багатстві, але трагічне становище невільників з рідного краю не давало спокою її сумлінню, й Маруся, вибравши сприятливий момент, випустила на волю 700 козаків, за що була покарана смертю.

Хоча ім’я героїні – Маруся Богуславка, її походження свідчить про те, що в основі думи лежить історичний факт, однак радше за все це узагальнений образ жінки-патріотки, що й на чужині знаходить можливість виконати свій обов’язок перед рідною землею.

А вживання назви міста Богуслав у думі про Марусю Богуславку можна вважати умовним, узагальненим, про що свідчать імена героїв інших невільницьких дум – Іван Богуславець (дума “Іван Богуславець”) та Іван Богословець (дума “Сокіл і соколя”).

4. Творче завдання.

– Чи сподобалася вам Маруся? Чим приваблює її образ сучасного українця?

Свої міркування викладіть у невеличкому творі-роздумі на тему: “Моє ставлення до Марусі Богуславки”.

III. Підбиття підсумків.

IV. Домашнє завдання.

Прочитайте думу “Буря на Чорному морі” та намалюйте до неї ілюстрації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 оценок, среднее: 3,00 из 5)

Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”)


план гуси лебеди летять
Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”)