Головна ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ ПРОБЛЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ ТИПІВ ЛІРИЧНИХ ТВОРІВ

ПРОБЛЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ ТИПІВ ЛІРИЧНИХ ТВОРІВ

Як і епос та драма, лірика має розвинуту систему фольклорних і літературних жанрів. Проблема, однак, полягає у тому, що в ліриці процес жанрової еволюції сьогодні привів до того, що дедалі частіше з-під пера особливо обдарованих поетів виходять твори, які не відповідають жодному з відомих жанрових параметрів. Унаслідок цього дослідники пропонують взагалі відмовитися від традиційного жанрового поділу ліричних творів і перейти до їх ідейно-тематичної класифікації. За такими принципами лірика поділяється на громадянську (або політичну), філософську,

пейзажну, любовну (або інтимну).

У творах Громадянської (політичної) лірики йдеться про події суспільно-політичного життя, оспівуються постаті відомих історичних осіб, виявляються патріотичні почуття, любов до Батьківщини (“Заповіт” Т. Шевченка, “Заспів” П. Куліша, “В вигнанні дні течуть, як сльози” О. Олеся, “Любіть Україну” В. Сосюри, “Старенька жінко, Магда чи Луїза” Л. Костенко). У Філософській поезії порушуються проблеми буття людини та суспільства (“Похорон друга” П. Тичини, “Ну як це можна пояснити” І. Муратов, “Ти знаєш, що ти – людина?” В. Симоненка, “Як добре

те, що смерті не боюсь я” В. Стуса). Пейзажна лірика передає роздуми й почуття поета, викликані картинами та явищами природи (“Озеро” Я. Щоголева, “Гаї шумлять” П. Тичини, “Важкі вітри не випили роси” А. Малишка). Інтимна лірика виражає переживання героя, пов’язані з його особистим життям (“Зів’яле листя” І. Франка, “О, панно Інно…” П. Тичини, “Так ніхто не кохав” В. Сосюри, “Я марно вчив граматику кохання” В. Стуса).

Існує й інша класифікація лірики. Згідно з нею лірика ділиться на Медитативну й Сугестивну. До медитативної належать твори, в яких домінують роздуми над вічними проблемами буття; до сугестивної – твори, в яких основний акцент робиться на передаванні емоційних станів.

Дещо в зміненому варіанті пропонує типологічний поділ лірики Г. Поспелов. Він вважав, що “лірика може бути Медитативна, медитативно-зображувальна і власне зображувальна”. Перші два різновиди такої лірики звернені переважно до самоаналізу, вони містять у собі емоційну чи мислительну рефлексію. Лірична медитація може бути також зовнішнього спрямування і передавати ставлення до подій об’єктивного світу. Власне зображувальна лірика може бути або описовою (в тому числі, пейзажною), або оповідною (часом з алегоричним чи символічним значенням).

(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)