Про що я мрію

Я хочу, коли закінчу школу, вступити до будівельного інституту і стати архітектором. Мені здається, це дивовижна професія – створювати нові будівлі, вписувати їх у ландшафт або в ансамблі, які вже існують, домагатися того, щоб звичайні будинки або громадські будови милували око та справляли враження справжнього шедевру. Мені подобається, йдучи вулицею, роздивлятися фасади будинків, навіть давно знайомі: я завжди милуюся вдалими архітектурними рішеннями, красою, яка навіки застигла у камені. А які чудові будівлі залишили нам архітектори

минулих віків!

У мене є кілька книжок, присвячених архітектурі Давнього світу й епохи Відродження, з чудовими фотографіями та поясненнями, і я дуже люблю їх перечитувати і переглядати. А будинки XIX століття! Не знайдеш жодного такого самого, кожен із них прикрашений різноманітними статуями, мозаїками, фресками, і все так вдало дібрано, так майстерно виконано, що не можеш і відійти звідти, так захоплює тебе ця краса.

Залишається тільки дивуватися майстерності тих, хто створив усе це. І, звичайно ж, учитися в них.

А як хотілося б спроектувати нове місто! Із широкими вулицями, високими комфортабельними будинками, красивими

фонтанами, затишними парками й сучасними зонами торгівлі й відпочинку. Коли б у кожен камінець, у кожний будиночок вкласти частинку своєї душі, своєї праці, щоб вийшло справжнє місто майбутнього, у якому жилося б добре, зручно і привітно…

А якщо вдасться брати участь у будуванні не простого, не звичайного, а підводного чи космічного міста? Оце було б дійсно чудово! І, до речі, не так уже й фантастично! Адже, сподіваюся, незабаром розвиток науки потребуватиме тривалого проживання людей біля об’єктів дослідження, наприклад підводних вулканів або зірок, тож природно, що виникнуть цілі міста, як колись міста металургів.

І, може, вони будуть не менш гарними, а то й інде гарнішими, ніж звичні міста на землі, треба тільки докласти зусиль. Між будинками плаватимуть або літатимуть таксі, будуть налагоджені системи повітропостачання, та що там – побудуємо навіть найсучасніші туристичні центри для мешканців інших планер!

Звичайно, може здатися, що я надто замріявся і полинув думками кудись у неможливу далечінь! Та я не згоден! Я впевнений, усе можливо, якщо мріяти, вірити у власні сили і намагатися втілити свої мрії в життя.

Треба вчитися, вдосконалюватися, працювати, і тоді здійсниться навіть найфантастичніша, найнездійсненніша мрія!




Про що я мрію
аналіз вірша крила іван драч