Прислів’я та приказки про питво
Де п’ють, там і ллють.
Ану за вино, чи не скисло воно.
Воду п’ють, а голова з похмілля болить.
Сидиш у ряду – рядову й пий.
Не винце, так пивце, аби мокре було.
Джерельна вода – не біда.
Пий воду до дна, вона не зведе з ума.
Скільки води не пий – п’яний не будеш.
Вода – мати, а хміль – батько.
Не хвали пиво розливши, а хвали розпивши.
То не диво, що дядько зварив пиво.
Аз п’ю квас, а де побачу пиво, не пройду мимо.
Пить пиво, а не брагу; любить дівку, а не бабу.
На пиво вино – вредне воно,
По козацькому звичаю, п’ють горілку до чаю.
Зібравши миски, наливай чарки.
Поставивши тарілки, дайте по чарці горілки.
П’ють для людей, а їдять для себе.
Горілка єсть – хазяїну честь.
Від чарочки вина не заболить голова.
Як п’ють, то минають, а як б’ють, то з мене починають.
Пішла горілка по животу, як брехня по селу.
Вип’єм, серце, тут, бо на тім світі не дадуть.
Погано п’ється, коли в чарці зостається.
Наш Хома п’є до дна.
Вип’єм сміліш, щоб було веселіш.
Хто не п’є до дна, той не бажає добра.
По чарці, по чарці, та вп’ять
Чоловік не скотина – більше відра не вип’є.
Горілка з ніг валить.
Хто по повній випива, той під тином спочива.
Випий три та вуса протри.
Горілочка, як дівочка: попробуєш, то ще схочеш.
Пить до дна – не бачить добра.
Де чарка, там і сварка.
Горілка – не дівка, здоров’ю злодійка.
Прислів’я та приказки про питво
твір на тему невже мистецтво підвладне моді
Прислів’я та приказки про питво