Прислів’я та приказки про лінивих

Лінощі псують людину.
Хочеться їсти, та не хочеться лізти.
Тільки пить та гулять, а до діла руки болять.
Іван на дуду грає, а Марія з голоду на кутні співає.
Ходить, як медвідь за горобцями.
Пішла по масло, та й у печі погасло.
Пішов провідать, та й зостався обідать.
Їхав на обід, але й вечері не застав.
Сидить надувається, три дні в чоботи взувається.
Під лежачий камінь вода не тече.
Лежали на боку, не заробили й на понюшку табаку.
Пізня пташка очі продира, а рання уже носок витира.
Хто пізно встає, у того швидко

хліба не стає.
Ти його в плуг, а воно тобі в луг.
Гультяйство губить хазяйство.
Ліньки без хліба обідають.
Ліньки пісні співають та латки латають.
У лінивого що у дворі, те й на столі.
Із лежі не буде одежі, а зі спання не буде коня.
Хто празників питає, той сорочки латає.
Догулялись та доспались, що на зиму без хліба зостались.
Лінивому жить весело, та їсти нічого.
Лінь чоловіка не годує, а тільки здоров’я жує.
Безділля мішай із ділом – з ума не зійдеш.
Ледачому животові й пиріг вадить.
Робить, як мерзле горить.
Іде воювать, а рушниці не хоче брать.
Ходить, як три дні не їв.
У неряхи та непряхи нема доброї рубахи.
Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
Як до діла, то й спина заболіла.
Дожидатись долі, то не матимеш і льолі (сорочки).
Як голодний, то їв би, а як наївся – спав би.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Прислів’я та приказки про лінивих


сочинение к.ф.юона конец зимы.полдень
Прислів’я та приказки про лінивих