Прислів’я та приказки про біду

Хто біди боїться, тому вона родич.
Де має бути біда, там її не минеш.
Біди й возом не об’їдеш.
Біда ходить не по дереві, а по людях.
Біда ходить не одна, а із собою ще й горе водить.
На кого чорт, на того й люди.
Люди не чорти: не втечуть від біди.
Біда на біді їде, бідою поганяє.
Де біда не була, а до нас прийшла.
Хотів минути пень, а наїхав на колоду.
Від вовка тікав, а натрапив на ведмедя.
Біда, як іде до кого в гості, то з собою й злидні бере.
То не біда, що в житі лобода; ото біди, що ні жита, ні лободи.
Горе

– що море: ні перепливти, ні випить.
Горем горюй, а руками воюй.
Біда – дурному родичка.
Від біди й конем не втечеш.
Хто горя не бачив, той щастя не зазнає.
Біда плаче, біда скаче, біда й пісеньку співа.
Від горя – хворість; від хворості – смерть.
Морських топить море, а сухопутних душить горе.
Чоловік – не камінь: терпить, терпить та й лусне.
Не шукай лиха, воно тебе само знайде.
Тут поневолі будеш чухати потилицю.
Горя не заїдають, а запити можна.
Біда, як Велика слобода, а людей нема.
У гіркої біди нема солодкої їди.
Розбився глечик, прощай вода – пропади моя біда.

Чують, як пісні співаєм, а не чують, як вовками виємо.
Купив дуду на свою біду, став дуть, аж сльози йдуть.
Гарно тому жить, кому немає про що тужить.
Звались тільки з ніг, а за кулаками діло не стане.
Од біди тікав, та на другу натрапив.
Із вогню та в полум’я.
Ти од горя, а воно тобі назустріч.
Ти од його спиною, а воно тебе рилом.
Ти од горя за річку, а воно вже на тім боці тебе виглядає.
По горе не треба йти за море, його й дома вистачає.
Набрався, як вівця реп’яхів.
Ударив бобра – не видать добра.
Пішло діло на лад, що й сам йому рад.
І сам тоне й других топить.
Аршин на піджак, а два – на латки.
Купив лихо за свої гроші.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Прислів’я та приказки про біду


обломов скорочено
Прислів’я та приказки про біду