Прислів’я та приказки про байдужих, неохайних

Байдужий сидить у хаті, доки лихо не загляне у вікно.
Де наше не пропадало.
Чи так, то й так, аби було добре.
Чи хліб, чи пиріг, аби повен живіт.
Чи книш, чи пиріг, аби хліб.
Про мене, Семене, як Галька скаже.
Нехай буде гречка.
Чий бугай не походив, а телятко наше.
Чи кожух, чи свитка, аби було тепло.
Чи програв, чи виграв, аби свіжі гроші.
Хоч рачки, хоч скачки, аби додому прийшов.
Грім не гряне – дядько не перехреститься.
Не доглянеш оком, так заплатиш боком.
Після нас хоч вовк траву їж.
А я сиджу коло печі та грію плечі.
Пізно берегти вино, коли бочка порожня.
Про мене, Семене, а я Йван.
Убився з гори, ну й чорт його бери.
Про мене, синку, хоч свинку, аби на мене не хрюкала.
Хоч мати моя, аби не я.
В одно вухо слуха, а в друге випуска.
На неохайній людині всяка одежа погана.
На шиї хоч гречку сій.
Стули рота, бо ворона влетить.
Їде роззява прямо голоблею в рот.
У кулак носа сяка, а до людей руку простяга.
Його чорти чешуть тоді, як на голові горох молотять.
Під нігтями хоч капусту сади.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Прислів’я та приказки про байдужих, неохайних


що таке вірність твір-роздум
Прислів’я та приказки про байдужих, неохайних