ПРИРОДА ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ВОЛОДИМИР ЛУЧУК

II семестр

З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження)

ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4

Урок 73. ПРИРОДА ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ВОЛОДИМИР ЛУЧУК

Мета: ознайомити учнів із творчістю Володимира Лучука; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати художнє сприймання явищ природи, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над чистомовкою

Ра-ра-ра – висока гора.

Ро-ро-ро – гостре перо.

Рі-рі-рі – сонце угорі.

Ру-ру-ру – не псуй

кору.

Ри-ри-ри – книжку бери.

Ір-ір-ір – великий двір.

Ир-ир-ир – голландський сир.

Ря-ря-ря – ясна зоря.

Ар-ар-ар – вправний кухар.

Ер-ер-ер – молодий шофер.

2. Робота над скоромовкою

Пішли рясні дощі.

Ловилися лящі.

А хлопці – мов хлющі,

Забули про плащі.

Та що їм ті дощі,

Коли такі лящі!

Хлющ – сильний дощ, злива.

Змокнути (стати), як хлющ – наскрізь, дуже сильно промокнути.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Конкурс на краще виразне читання вірша Платона Воронька.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

Сьогодні ми починаємо вивчати творчість українського поета Володимира Лучука.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка

– Народився поет у селі Матче на Волині (тепер Польща). У 1945 р. родина була переселена в село Доросині Волинської області і зазнала всіх бід від розриву з прадавніми коренями. Зростав хлопчик серед працьовитого люду, і сам був роботящим. Радів, коли його хвалили за щось добре зроблене чи вивчене, а то й за вигадане…

Після закінчення середньої школи здібний юнак, закоханий в українську поезію, подався здобувати вищу освіту до Львівського університету на слов’янський відділ філологічного факультету, там же закінчив й аспірантуру.

Вірші почав друкувати ще студентом. Володя був одержимий поезією, а всі інші побутові справи для нього не існували.

Ті, хто знав Володимира Івановича, називають такі головні риси його характеру, як доброта, довір’я до людей, невтомність у праці та сміливість у пошуку вагомого, як добірне зерно, слова. Мабуть, не випадково свою першу збірку поезій він назвав так промовисто – “Довір’я”.

Дітей він дуже любив. Навіть під час творчих поїздок у Прагу на вулицях міста він мав про що поговорити з дітьми. І хоч розмови були короткі, зате контакт налагоджувався доволі швидко.

Надійною підтримкою та помічницею у царині дитячої літератури була для Володимира його дружина Оксана Сенатович. їхнім подружнім гаслом стали такі слова: “Якщо ти поет – напиши для дітей!”. А написав В. Лучук чимало: “Сіла хмара на коня”, “Хитрий лис малює ліс”, “Чарівний глобус”, “Уставати рано треба”, “Я малюю голуба”, “Жива вода”, “Дарунки для мами” тощо.

2. Читання статті про поета у підручнику (с. 77)

– Чого поет навчає маленьких читачів своїми творами?

Фізкультхвилинка

3. Опрацювання вірша В. Лучука про жовті глечики

1) Гра “Бджілки”.

Самостійне напівголосне читання учнями вірша.

2) Довідкове бюро.

Нахильці – зігнувши верхню частину тіла, нахилившись. Просто з посудини, без склянки і т. ін. (пити).

Заплава – частина річкової долини, що затоплюється під час весняної повені.

3) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.

– Про яку незвичайну ознаку заплав ідеться у вірші? Прочитайте відповідні слова.

– Що поет називає жовтими глечиками?

– Що підказало автору такий образ?

4) Цікаво знати!

Королевою водного королівства вважається латаття – символ чистоти, свіжості та тиші. Свою квіткову корону водяна королева розкриває вранці і закриває вдень. І так – протягом чотирьох днів, а потім з’являються нові квітки. Триває церемонія коронації латаття з кінця весни. Забарвлення квіток вражає своєю різноманітністю.

Глечики жовті, латаття жовте, або кубишка жовта (народні назви: жовта водяна лілія, жовта маківка, бабка, збанок, збанятник, лопатень жовтий, лопушняк жовтий, мак водяний, товстушка, водяна царівна, русальна квітка) – багаторічна водяна трав’яниста рослина родини лататтєвих. В Україні жовті глечики здавна пов’язували з русалками (одна з народних назв рослини – русальна квітка). Вважалося, що рано вранці та у вечірні години жовті квіти не можна ні зривати, ні навіть торкатися їх – бо русалка, яка стереже свою улюблену квітку, може розсердитися, схопити людину за руку і втопити. Вірили також, що у літні місячні ночі найбільше русалок збирається у тих місцях, де найбільше жовтих глечиків.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра “Закінчи речення”

– Сьогодні на уроці я вчився…

– Я вперше дізнався…

– Мені було цікаво…

– Найбільше сподобалося…

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати латаття жовте.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


ПРИРОДА ВІДКРИВАЄ СВОЇ ТАЄМНИЦІ. ВОЛОДИМИР ЛУЧУК
сугестивна лірика