ПРИ МІСЯЦІ ЗГАДУЮ БРАТА – ДУ ФУ

Тривожно гримлять барабани – вже люди не ходять;

Це осінь, і чується втомлена пісня гусей…

А ніч розсипає дзвінкої роси білі води;

А в ріднім краю місяць світло ясніше несе.

І брат мій далеко, розлучені ми – чи навіки?

Ніхто не пита, чи помер я давно, чи живу;

Я довго не маю листів, а послав їх без ліку,-

Пожежі війни все палають вві сні й наяву…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


ПРИ МІСЯЦІ ЗГАДУЮ БРАТА – ДУ ФУ


пігмаліон і галатея
ПРИ МІСЯЦІ ЗГАДУЮ БРАТА – ДУ ФУ