Правила правопису
1. Bживання апострофа
2. Написання прізвищ і географічних назв
3. Написання “НЕ” з дієприкметниками
4. Правопис прислівників
5. Правопис часток
6. Правопис часток “НЕ” і “НІ”
7. Правопис власних назв
8. Вживання м’якого знака
9. Позначення м’якості приголосних
10. Подвоєння приголосних
11. Подовження приголосних
12. Спрощення приголосних
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Правила правопису
стих так тихо серце плаче
Related posts:
- Подвоєння та подовження приголосних в українській мові Подвоєння приголосних 1. Подвоєння приголосних виникає внаслідок збігу однакових приголосних на межі морфем та у складноскорочених словах: беззахисний, туманний, юннат. 2. Подвоєння приголосних відбувається у прикметниках із суфіксами – енн-, – анн-, – янн-, які...
- Написання слів іншомовного походження Складності у написанні слів іншомовного походження виникають при написанні деяких голосних, вживанні апострофа та м’якого знаку, подвоєнні приголосних. Написання голосного и в словах іншомовного походження: 1) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш...
- ЗАКРІПЛЕННЯ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ОПРАЦЮВАННЯ ТЕКСТУ “КОМП’ЮТЕРНА МИШКА” І ВІРША “УЗЯВСЬ ДЕМ’ЯН НАВЧАТИ КІШКУ” Мета: закріпити правила вживання апострофа в українській мові; вдосконалювати навички звуко-буквеного аналізу слів; формувати свідомі навички читання; розвивати пізнавальну активність дітей, мовлення, мислення; виховувати самостійність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО...
- Правопис прислівників 1. Прислівники, утворені від прикметників, у яких пишеться два “н”, подвоєння букв зберігають: натхненно, невпинно, незрівнянно; також з двома н пишуться прислівники зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, спросоння. 2. Після [г], [к], [х] у кінці прислівників...
- НАЙГОЛОВНІШІ ПРАВИЛА ПУНКТУАЦІЇ V. НАЙГОЛОВНІШІ ПРАВИЛА ПУНКТУАЦІЇ § 115. Крапка (.) Крапка ставиться: 1. У кінці розповідного речення або спонукального, якщо воно вимовлене без окличної інтонації: Весь народ піднімається до мене. Йдуть з усієї України та й ще...
- Принципи етики і правила етикету в моєму житті Я часто замислююся над тим, яке значення мають у моєму житті етика й етикет. Може здаватись, що в сучасному світі вони втратили свою значущість. Та це не так: принципи етики і правила етикету стосуються кожної...
- Консонантизм Консонантизм – система приголосних фонем певної мови. На відміну від вокальних фонем при творенні приголосних окремі органи мовлення наближаються одні до одних. Це спричинює виникнення перешкод, породжує шум. К. української літературної мови складають 32 фонеми...
- Основні правила класицизму – КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 5. КЛАСИЦИЗМ ЯК ХУДОЖНІЙ НАПРЯМ У ЛІТЕРАТУРІ XVII СТОЛІТТЯ Основні правила класицизму Естетична система класицизму являла собою низку правил, згідно з якими і треба було створювати новий...
- Значення слова Значення слова – відображення в слові певного явища дійсності (предмета, якості, відношення, дії). Розрізняють лексичне (індивідуальне) і граматичне (узагальнене, абстраговане) З. с. Граматичне З. с. регулярно виражається в мові за допомогою спеціальних відповідних засобів, співіснує...
- Подвоєння приголосних Подвоєння відбувається у таких випадках: 1. Коли збігаються два однакових приголосних: А) на межі двох префіксів, наприклад: воЗз’єднання, воЗз’єднаний, воЗз’єднати, воЗз’єднано, ВвІгнутий, ВвІгнути, ВвІгнуто; Б) на межі префікса й кореня, наприклад: віДдАль, віДдЗеркалення, піДдАшшя, беЗзБитковий,...
- Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне підгрунтя класицизму. Основні правила класицизму Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 7 Тема. Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне підгрунтя класицизму. Основні правила класицизму. Мета: Познайомити учнів з літературним напрямом класицизму, його особливостями, основними...
- Правила “трьох єдностей” у комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 7. КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ Правила “трьох єдностей” у комедії У теоретичних працях класицистів щодо драматичних творів обстоювалися правила “трьох єдностей”: дії,...
- Правопис м’якого знака Якщо в українській літературній вимові приголосний звучить твердо, то м’який знак не ставиться. Якщо ж приголосний вимовляється м’яко перед іншим приголосним, то м’який знак може писатися чи ні. М’який знак пишеться: 1) на позначення приголосних...
- Захочеш і будеш! В людині, затям скорочено – Олег Ольжич Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить невідгадана сила – Людина, на яку чекає смерть, “смертельник”, уже готується до переходу у < ність. автор створює образ "смертельника" як людини з крилами: Зрослась небезпека з відважним...
- Розмовний стиль мовлення: речення-приклади Ознаки розмовного стилю: звертання, простонародні розмовні слова та жаргонізми, вживання неповних речень, фразеологізмів, діалектизмів, часток, повторів, неузгоджених словосполучень: – Костю! Скільки можна! Знову рюкзак на полу посеред коридору! – Я вчора собі купив нову мишу,...
- Абстракціонізм Абстракціонізм – одна з течій авангардистського мистецтва. Виникнувши на початку XX ст, (В. Кандинський, Наталія Гончарова, П. Пікассо, П. Мондріан, О. Архипенко, П. Клее та ін.), А. сягнув свого апогею у 50-ті. Філософсько-естетична основа А....
- Подовження приголосних 1. Приголосні Д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного: А) перед Я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім Р. множини),...
- Конотація Конотація (лат. сum, соn – разом, notare – відмічати, позначати) – додаткове до основного, денотативного (денотат), значення знака, що містить інформацію про експресивну силу та оцінну вартість даного знака, а також емоції та волевиявлення, що...
- Вживання великої літери Пошукова робота на тему: Уживання великої літери З великої літери пишуться: 1. Перше слово, яким починається речення після крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, що стоять у кінці попереднього речення: Ой яка чудова українська...
- Спрощення приголосних Спрощення відбувається: А) при відмінюванні та творенні слів, коли до існуючих звукосполук Жд, зд, ст, рд додається звук -н-, – л-, – ц- (тоді середні проривні Д, т випадають) Ж(д)н – тиждень – тижневий, тижні,...
- Захочеш і будеш! В людині, затям О. Ольжич Захочеш і будеш! В людині, затям, Лежить не відгадана сила – Людина, на яку чекає смерть, “смертельник”, уже готується до переходу у вічність. Автор створює образ “смертельника” як людини з крилами: Зрослась небезпека з відважним...
- Правопис власних назв І. Власні імена З великої літери пишуться: 1. Індивідуальні імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська, назви дійових осіб у казках, байках, драматичних творах, клички тварин, власні імена міфічних істот: Микола Якович Олійник, Леся Українка,...
- Реферат: “Роль П. Куліша в мовотворчих процесах ХІХ століття” Вступ про перекладацьку діяльність П. Куліша Переклав Біблію, майже всього Шекспіра, Гете, Дж. Байрона (зокрема, поеми “Чайльд-Гарольдова мандрівка”, “Дон-Жуан”), балади А. Міцкевича “Русалка”, “Химери”, “Чумацькі діти” (опубліковано в журналі “Основа” 1861 р.). Наприкінці свого життя...
- Апострофа Апострофа (грецьк. apostrophe – особисте звертання) – стилістична фігура, звертання до відсутньої особи, як до присутньої, до персоніфікованих явищ природи; приміром, звертання Ярославни до Сонця, Вітру та Дніпра-Славутича (“Слово Про Ігорів похід”). А. притаманна народній...
- Лексика Лексика (грецьк. lexikos – словесний, словниковий) – сукупність слів мови, її словниковий склад. Термін використовується і стосовно окремих пластів словникового складу (побутова Л., поетична Л. і та ін.), і для позначення всіх слів, властивих якому-небудь...
- Консонанс Консонанс (лат. consonans – приголосний звук) – неточна, неповна рима, основана на збігові лише приголосних звуків, при цьому наголошені голосні дисонують:І пізнаєш уперту математику Пароксизмів захвату і журб… Товаришу, Друже, Братику – У кожного є...
- Етноніміка Етноніміка (грецьк. ethnos – плем’я, народ і опута – ім’я) – розділ мовознавства (ономастики), який вивчає етноніми – назви родів, племен, народів, націй тощо з погляду їхнього походження, ментальності та функціонування. Етноніми походять від назв...
- Етика Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з...
- АПОСТРОФ. РОЛЬ АПОСТРОФА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ. ВИМОВА І НАПИСАННЯ СЛІВ З АПОСТРОФОМ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Н. КРАСОТКІНОЇ “В П’ЯТНИЦЮ, У НАДВЕЧІР’Я” Мета: ознайомити учнів зі знаком “апостроф”; навчити їх читати слова з апострофом; виробляти первинні вміння встановлювати звуко-буквений склад у таких словах; розвивати мовлення, спостережливість; виховувати пізнавальний інтерес. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА...
- ПРАВОПИС СЛІВ ІНШОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ 1. L у словах іншомовного походження передається твердим або м’яким Л – залежно від того, як узвичаєне те чи інше слово в українській мові: а) Л твердим (л, ла, ло, лу) у словах: арсенАЛ, бал,...
ВІК »