Походження запорожців – народні перекази та легенди
Запорожців спрежду було всього шістнадцять чоловік і звались вони чорногорами. Попервах жили вони десь вище порогів, в лісі, а повз той ліс ішов битий шлях. Дізнався якийсь-то цар, що по тім шляху – великий розбій, і послав військо. Через скількись там днів дійшло військо до того лісу і сунуло прямо в пущу… Іде воно та й іде, іде та й іде, коли чує, – як затріщить, як залущить… Глянуло воно – аж на дубах курені, а відтіля виглядають чорногори. Генерал до них:
– Що ви за люди?
– Чорногори!
– Злазьте із дубів!
– А що
– Треба, щоб ви здались, от що!
– Знаєте що, люди добрі, – каже кошовий, – ми такі хрещені, як і ви, одбиваться не будемо, а лучче ідіть собі з Богом, відкіля прийшли!
Генерал той як крикне: “Пали!” Стали вони палить, та не по чорногорах, а самі по собі, і вилягли, як снопи…
Явився сам цар і виклика трьох чоловік. Прийшли. Він за пістоль та до їх… Аж воно не те: руки так і одібрало… Смикавсь він, смикавсь та тоді й просе: “Ой братці, не пустуйте!” – “Добре, – кажуть, – дай же нам вперед бомагу, щоб була нам земля обмежована і щоб хто за межу перескоче, – той і наш!”
Цар обіщав і став володать руками. Видав їм бомагу і назначив межу за сто верст вище порогів і за сто верст нижче порогів. Як стали вони кошем на порогах – народ так і сунув до їх. Тоді уже земля називалась козацькою, а люди – запорожцями.
Отак я чув змолоду од старих людей. Тепер покоління запорожців, що кинуло Січ за Катерини, живе, кажуть, під турком на Чорних горах, і козаки оп’ять звуться чорногорами.
(3 оценок, среднее: 5,00 из 5)Походження запорожців – народні перекази та легенди
вірші ліни костенко про рідний край
Походження запорожців – народні перекази та легенди