Походження “Фізіолога”

ФІЗІОЛОГ – перекладний природознавчий твір: книга про властивості реальних і фантастичних тварин, птахів, дерев, мінералів із тлумаченням їх у символіко-алегоричному дусі. Ф. відомий на Русі у двох редакціях. Одна з них виникла в ІІ-ІІІ вв. у грецькій олександрійській літературі. У цій редакції, наприклад, оповідання про лисицю втілює поняття хитрості: голодна, воно причиняється бездиханної, а коли до неї злітаються птахи, то вистачає їх і з’їдає

Оповідання про неясити розкриває подання про чадолюбии, камінь адамант уподібнюється силі,

що очищає, рівної Ісусові Христу, і т. д. Серед персонажів Ф.- міфологічні сирени й кентаври, птах фенікс. Друга редакція Ф. менш популярна на Русі, але була поширена в південних слов’ян. У цій редакції переважає повчальний початок: у статті про дворогу антилопу пояснюється, що Бог дав чоловік два завіти – Стара й Новий; властивість дятла клювати “носом своїм”, “де мякко древо”, рівняється з пошуками дияволом слабостей у людях; фантастичне омолодження осліплі від старості орла вподібнюється звертанню грішника до церкви й т. д. Ці “складні тлумачення “Фізіолога” не відбилися на літературному стилі
російського середньовіччя” , але символічні образи Ф. залишалися постійно в арсеналі художніх засобів давньоруських письменників і книгарів аж до XVІІІ в. Так, віршотворці приказної школи XVІІ в. черпали у Ф. матеріал для “естествословних” уподібнень . При переписці Ф. у рукописних збірниках XV-XVІІ вв. текст його іноді супроводжувався барвистими мініатюрами

О. А. Белоброва




Походження “Фізіолога”
готові твори на зно