Похід у театр
і Нещодавно наш клас ходив до театру, а я потрапив туди вперше. Коли ми тільки-но ввійшли всередину, мені пригадався вислів про те, що театр починається з вішалки. Раніше я не міг зрозуміти, чому, але тепер усе стало на свої місця.
Навіть із самого холу ти потрапляєш ніби до іншого світу – з гамірливої вулиці до спокійного, таємничого світу героїв, емоцій та дій. І важкі штори на дверях до глядацького залу ніби запрошують побачити, що ж буде далі.
Перед початком вистави світло в залі погасло і тільки сцена була освічена кількома ліхтарями.
Те саме відбувається, коли читаєш книгу, бо, співчуваючи героєві, стежачи за його життям, сам ніби стаєш його другом чи знайомим, сусідом чи колегою. Але в театрі цей герой живий і перебуває за кілька метрів від тебе.
Мені дуже сподобалася вистава, гра героїв, їхні костюми. Усе це вкупі виглядало настільки правдиво, захопливо! Протягом якогось часу після повернення додому я все згадував побачене, переживав його знову, а потім зрозумів, що сподіваюся на повернення до дивного й загадкового світу театру.
Похід у театр
професія мого тата
Похід у театр