Повести Белкина Пушкіна А. С

* * *скую губернію, по тракті, нині знищеному. Перебував я в дрібному чині, їхав на перекладних і платив прогони за два коней. Внаслідок цього доглядачі із мною не церемонилися, і часто бирал я з бою те, що, у думці моєму, випливало мені по праву.

Будучи молодий і запальний, я обурювався на низькість і малодушність доглядача, коли цей останній віддавав приготовлену мені трійку під коляску чиновного пана”.

**. , Була в нього дочка Марья Гаврилівна сімнадцяти років – струнка, бліда, вихована на французьких романах. Вона вважалася багатою нареченою У селі у відпустці гостював бідний армійський прапорщик Володимир. Між молодими людьми виникло романтичне почуття. Вони листувалися, таємно зустрічалися й вирішили за законами французьких романів таємно бігти й обвінчатися.

А через якийсь час батьки, торкнуті їхньою сталістю, неодмінно викликнуть: “Діти!

Прийдіть у наші обійми”. Напередодні втечі Марья Гаврилівна написала прощальні листи близькій подрузі й батькам, погодила речі… Спала погано, що дозволило їй, пославшись на головний біль, піднятися до себе без вечері.

Марья ледве не плакала, так шкода їй було залишати люблячих батьків…