“Поученіє” Володимира Мономана

У Лаврентіївському списку “Початкового літопису” вміщена унікальна літературна пам’ятка, відома під назвою “Поученіє” Володимира Мономаха.
Володимир Мономах увійшов в історію як один з найвидатніших князів Київської Русі (жив наприкінці XI – на початку XII ст.), який завжди виступав проти княжих усобиць і не мирився з порушенням “крестного целованія” – мирних угод між князями. За його князювання Київська Русь суттєво зміцніла і розквітла як держава і культурний центр. Князь користувався великою повагою і авторитетом

не тільки у співвітчизників, але й у Західній Європі, з якою він підтримував тісні дипломатичні та династичні зв’язки (мати Володимира, будадонькою візантійського імператора Костянтина Мономаха, а дружина – донька англосаксонського імператора Гарольда). Свій досвід державного діяча, книжника, воїна і батька він вклав у свій твір.
“Поученіє” датується приблизно 1117 роком. Твір складається з трьох частин – вступної, біографічної і дидактичної, композиційно пов’язаних між собою. У вступній частині автор говорить, що його твір написаний не тільки для власних дітей, але й для інших читачів як порада
у благочестивому житті. Володимир Мономах, з одного боку, каже про необхідність дотримання християнських заповідей, з іншого – накреслює образ ідеального правителя, який не має покладатися на воєвод та слуг і повинен сам розумітися в усіх дрібницях державного управління. Він зазначає причину, що спонукала його написати “Поученіє”, – княжі міжусобиці і рішуча відмова брати у них участь.
Дидактичну частину твору Володимир Мономах підкріпляє автобіографічною, щоб на прикладі власного життя застерегти дітей від нерозважливих вчинків і помилок. Він добровільно зрікся Чернігівського престолу, щоб не розв’язувати війну з Олегом, бо він жаліє “хрестьяньїх душ і сел горящих і манастмр”; відмовився від змови братів проти Ростиславичів, щоб не порушити клятву і припинити усобиці. Він здійснив 83 великі походи і багато маленьких, уклав 19 мирних угод з половцями, відпустив з полону близько ста їхніх ватажків, а найлютіших на осторогу іншим – перебив.
Володимир Мономах також виступає не тільки як воїн, але як справжній господар – він не цурається ніякої роботи: працював на конюшні, виконував роботу ловчого, власноруч доглядав за яструбами після полювання. І підкреслює, що всюди його оберігав Господь.
Слід відзначити, що літературний жанр “Поученія” Володимира Мономаха дещо подібний до популярних у середньовічній літературі у Візантії та на Заході батьківських повчань дітям.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

“Поученіє” Володимира Мономана


вітер віє повіває вірш
“Поученіє” Володимира Мономана