Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам

Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” – заповіт Т. Шевченка нащадкам

І. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. ІІ. Пророцтво поета. 1. Упевненість у силі народу. 2. Віра в перемогу й торжество справедливості. (Шевченко вірив, що селянська революція покарає панство, і суд настане для них, адже:

Розкуються незабаром Заковані люди…)

3. Звернення до передової інтелігенції. ІІІ. Засудження перекручень історії України. (Шевченко виступає проти поширеної в той час ворожої теорії про монгольське походження

слов’ян. Саме проти такої теорії спрямовані слова:

Німець скаже: “Ви моголи”. “Моголи! моголи!” Золотого Тамерлана Онучата голі.

Поет закликає по-справжньому розібратися у своїй історії. Минуле повинне відповідати на важливі питання сучасності, а саме: що ми, чиї сини, ким і за що закуті в кайдани. Шевченко усвідомлює й те, що минуле України не можна розглядати як гармонію рівності і братерства. Автор проти беззастережного захвалювання минувшини.)

ІV. Роздуми про самобутність української культури. (Шевченко з повагою ставився до культур інших народів. Він послідовно відстоює збагачення однієї

культури іншою, вважає необхідним для розвитку української культури використання всього кращого, створеного іншими народами. Але з цих культур треба брати лише загальнолюдське. Як заповіт сучасникам і наступним поколінням звучать слова:

Не дуріте самі себе, Учітесь, читайте, Ічужому научайтесь, Й свого не цурайтесь.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм…” заповіт Т. Шевченка нащадкам
роль краси в житті людини