Головна ⇒ 💗Довідник з української культури ⇒ ПОЛІСУН (ЛІСУН)



ПОЛІСУН (ЛІСУН)

 

ПОЛІСУН (ЛІСУН) – “вовчий бог”, божество, що, згідно з повір’ям, опікувало вовків, сприяло рівномірному розподілу хижаків на землі, підказувало, де знаходиться хвора тварина, яку вовкам слід з’їсти, тощо. Водночас П. – бог торгівлі у східних давньоукраїнських племен, надто сприяв торгівлі худобою і хутром. За легендою, виття вовків означало, що вони просять у П. дати їм “покорм”. Зображувався у вигляді людини, яка не має тіні. За повір’ям, П. має дружину ЛІСУНКУ, яка викрадає дітей у тих людей, які знущаються над своїми дітьми, тримають їх у голоді тощо. Викрадених дітей ЛІСУНКА забирає до лісу, дбайливо доглядає, здебільшого перетворюючи їх у вовків. Образи П. й Л. з часом увійшли до українського фольклору (легенди, перекази, притчі і т. п.). (За П. Єфименком).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


ПОЛІСУН (ЛІСУН)


лонгфелло пісня про гайавату

Related posts:

  1. ЛІДНИЦЯ ЛІДНИЦЯ – міфічна потвора, що несла простуду, відморожувала людям кінцівки тощо. За повір’ям, одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалась у вигляді обледенілої баби, в якої замість очей – дві крижини. (За П. Трощиним)....

  2. Букіністична книга Букіністична книга (фр. bouquiniste – торговець старими книгами) – стара книга, яка з погляду бібліофіла чи фахівця літератури має неперебутню цінність, перетворюється на предмет книжкової торгівлі. Б. к. називають також антикварну книгу, яка публікувалася до...

  3. БІЛОБОГ (ДІД) БІЛОБОГ (ДІД) – головний бог добра. Один з найдавніших і найголовніших персонажів давньоукраїнської міфології. За повір’ям – творець землі, води, світла; батько Перуна; захисник людей від зла; господар Вирію та повелитель інших богів. Народні легенди...

  4. ВОВКИ – Степан Руданський (1834-1873) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський (1834-1873) ВОВКИ “Чого, брате, так збілів1? Що з тобою сталось?” “Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!” “Бог з тобою!.. Сто вовків!. Та б...

  5. ДОЛЯ (ТАЛАН) Фантастично-поетичний образ, який у повір’ях українців ототожнюється із щастям. Побутують і відповідні повір’я про недолю та нещастя. Найчастіше доля змальовується в образі жінки, панича, незнайомця тощо. Щаслива доля – приємна на вигляд, чепурна, а лиха...

  6. ПЕК ПЕК – бог ПЕКЛА, а також війни, кривавих бійок, кровопролить та всілякої біди. Син ЧОРНОБОГА і МАРИ. Згідно з повір’ям – кровожерний, страхітливий, підступний, нещадний, але лякливий, надто боявся ЧУРА (звідси давне прислів’я: “Чур тобі,...

  7. ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) ДОМОВИК (ДОМОВИЙ, ХАЗЯЇН, ДЕДО, ДІДУСЬ) – “хатнє” божество, що, за повір’ям, опікується життям усієї родини, яка мешкає купно, під одним дахом. За уявленнями давніх українців, мешкав, як правило, на горищі (на лежаку). Зображувався (уявлявся) обов’язково...

  8. ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) – давньоукраїнське божество, що, згідно з повір’ям, охороняло борті (первісні вулики – видовбані колоди, що їх навішували на дерева), а в пізніші часи – пасіку. За легендою, П. опікувався бортями чи вуликами...

  9. Звали вовка Сіроманець… (За повістю М. Вінграновського “Сіроманець”) С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Звали вовка Сіроманець… (За повістю М. Вінграновського “Сіроманець”) Сіроманець – головний герой однойменної...

  10. Заборони в казці Заборони – дуже важливий і дуже цікавий культурно-історичний елемент. З того, що забороняється, можна визначити епоху, і її характер. Усі заборони в казці можна систематично вивчити. Цілковитою системи я – не дам, але вихоплю деякі...

  11. Антикварна книга Антикварна книга (лат. antiquus – давній) – у практиці книжкової торгівлі і книгоколекціонування – книга, видана від початку книгодрукування до 1850 включно. Помилково поняття А. к. ототожнюється з будь-якою букіністичною книгою. До А. к. належать...

  12. БАБА (ДИКА БАБА) Уявляється жінкою з довгим волоссям, яка може вбити людину або залоскотати до смерті. Натрапити на неї можна в лісових хащах або в полі. Існує повір’я, що зловлена в полі баба служитиме господареві, як вірна наймичка....

  13. ДЕНЬ ПРЕПОДОБНОГО ЛЬВА За народним повір’ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні преподобного Льва (ніч на 4 березня), як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За старих часів до хворого навіть приходили прощатися його...

  14. ОЧНИЦЯ ОЧНИЦЯ – міфічна потвора, що осліплювала людей, несла їм хворобу очей. За повір’ям – одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалася потворною брудною бабою з гнилими очима. (За П. Трощиним)....

  15. ЛЕЛЬ ЛЕЛЬ – бог кохання й бджолярства (бджола в давніх українців – емблема кохання, що поєднувала в собі, за повір’ям, “солод меду й гіркоту жала”). Іноді уявлявся “вічним парубком”, який приносить юнакам і дівчатам найвищу радість...

  16. РАДОГОСТ (РАДЕГОСТ, РАДЕГАСТ) РАДОГОСТ (РАДЕГОСТ, РАДЕГАСТ) – бог торгівлі та мореплавства у західних українських племен. У прибалтійців (зокрема у бодричів) – верховний бог Сонця й родючості. Зображувався у шоломі й кольчузі, з віщою птицею на голові та намальованою...

  17. ЧОРНОБОГ ЧОРНОБОГ – бог зла, ворог Вирію, людей і світла. Заступник усіх злих сил, володар підземного мертвого царства. Згідно з повір’ям, перетворювався у ЧОРНОГО ЛЕБЕДЯ та постійно воював з БІЛОБОГОМ. (За П. Трощиним)....

  18. ТРОЯН ТРОЯН – бог місяця, ночі і будівництва. Згідно з повір’ям, навчив людей теслярству, різьбярській справі. Уночі володар трьох стихій – неба, землі і підземелля (тому зображувався триглав). (За П. Трощиним)....

  19. ПОРЕВІТ ПОРЕВІТ – у давніх полабських і балтійських українських племен бог зими, холоду й миру. За повір’ям, мав п’ять голів – за кількістю холодних місяців. (За О. Фамінциним)....

  20. ХЛІБНИК ХЛІБНИК – домашнє божество, що оберігало зерно і борошно в засіках від псування та гризунів. Згідно з повір’ям, сприяло вдалому випіканню хліба. (За О. Афанасьєвим)...

ПОЛІСУН (ЛІСУН)
«
»