ПОЛІСИНДЕТОН

Полісиндетон (грец. πολυσύνδετον, від πολύζ – численний і σύνδετον – зв’язок), або Багатосполучниковість, – це стилістична фігура, яка полягає в накопиченні сполучників, що зв’язують окремі слова та частини фрази. Наприклад: “Над ялицями лютилась буря, і трясла ними, і гнула їх, і робила їх тим кріпшими” (О. Ко-билянська); “…й на личку змарнів, і волю стратив, і ходив засмучений та задуманий” (Ю. Федькович).

Багатосполучниковість використовується як засіб, який

уповільнює мовлення, служить для виділення значущих слів, надає мові урочистості, оскільки часто асоціюється або й стилізується під багатосполучникові синтаксичні конструкції біблійних текстів. Фігура багатосполучниковості може оформлятися, по-перше, різними сполучниками (не лише “і”), наприклад: “А Дунай річка-мати, А не дай нам погибати” (народна пісня); “Ой доки ж ми та стоятимем, // Зелену траву та топтатимем // Червоними та чобітками, // Золотими підківками” (П. Чубинський). Інколи використовується комбінована форма багатосполучниковості, побудована на поєднанні різних сполучників. По-друге, фігура
багатосполучниковості може оформлятися не лише сполучниками як такими, а й іншими службовими словами, що отримують у контексті сполучникову функцію:

Ні їсться, ні п’ється і серце не б’ється, І очі не бачать, не чуть голови, Неначе немає, ніби неживий…

(Т. Шевченко)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


ПОЛІСИНДЕТОН


моє майбутнє
ПОЛІСИНДЕТОН