Полісемія(грецьк. polysemos – багатозначний) – багатозначність, наявність у мовній одиниці (слові, фраземі, граматичній формі, синтаксичній конструкції) кількох значень. Наприклад, слово “драматургія” означає: 1) драматичне мистецтво; 2) : сукупність драматичних творів письменника, літературного напряму, народу, епохи; 3) теорія побудови драматичного твору. Розвиток П. відбувається здебільшого на основі подібності або суміжності предметів чи явищ, які називаються певним словом. З огляду на це розрізняють метафоричне та метонімічне перенесення.
При П. значення лексеми витворюють семантичну єдність, у межах якої розрізняються первинні (основні, прямі) та вторинні (похідні, переносні) значення. У семантичній структурі слова різні значення можуть містити спільний змістовий компонент. Часто їх зв’язок грунтується на певних асоціативних смислових ознаках, що у художніх текстах буває досить прозорим, як, наприклад, при вживанні лексеми “дощ” у творах М. Коцюбинського: “Ідуть дощі” . (пряме значення) та “І враз затремтіло молоде листя, зашамотіло, струсило з себе дощ самоцвітів” (переносне значення). У поетичній мові особливо яскраво простежуються
складні й опосередковані асоціації, покладені в основу словесних образів. Подібні асоціативні зв’язки нерідко сприймаються лише в поетичному контексті (подекуди досить широкому), засвідчені, наприклад, естетичним перетворенням семантики слова Махнути” у поезії І. Драча “Лебединий етюд”: “Хай навіюються сни теплі, сни лебедині, /1 сполоха їх місяць тугим ясеновим веслом”, “Змиє коси в пахучім любистку зоря”; “Пахнуть роси і руки./ Пахнуть думи твої дитинні./ В серці плавають лебеді. / Сонно пахне весло”. Багатозначне слово у звичайному мовленні (тексті) вживається в одному з кількох значень. У художніх текстах, навпаки, виявляє себе змістова багатоплановість (множинність) образного слова, тобто одночасне поєднання кількох значень у його семантичній структурі, їх дифузність (злиття), наприклад: “Догоряють поліна в печі./ Попеліє червоная грань…/ У задумі сиджу я вночі/1 думок сную чорную ткань” (І. Франко). Тут прикметник “чорний” вказує не лише на колір, але й виражає значення “важкий, гнітючий”.
