Поезія Пастернака

Складність поезії Пастернаку очевидна всякому, хто до неї звертається. Його вірші можуть здатися накопиченням образів, деталей, відчуттів і не відразу все це збирається в єдину картину, не відразу формується та основна думка, тема, що зібрала все це воєдино. Повною несподіванкою стає й те, як нерозривно зв’язує Пастернак побут і буття, мале й велике.

Набагато частіше в поезії ці поняття протиставляються, поета ж тягне не розрив, а з’єднання. Навіть неосяжні простори космосу гармонійно вплітають у себе візерунки хат і тинів, а зірки не

просто світять, але “навалюються” на шлях, пропилений “худобою”.

Безсумнівно, ускладнює сприйняття лірики Пастернаку й те, що він найчастіше заглушає голос ліричного “я”, позбавляє його першості, характерного для поезії інших авторів. Мистецтво для Пастернаку – це орган сприйняття, очі й вуха, відкриті миру. Щоб глибше й повніше зрозуміти лірику Пастернаку, потрібно просто читати й перечитувати його вірші, пропускаючи крізь власну уяву й почуттєве сприйняття весь образний ряд кожного добутку




Поезія Пастернака
аналітичне дослідження віршів рембо і верлена