Поетичний символ віри Ліни Костенко
Ліни Костенко – це непереставна робота думки в прагненні осягнути вічність і безкінечність, це болісне намагання серця вмістити в себе любов і ненависть, ніжність і нещадність, це протест – може, і зарані приречений на поразку.
Поезія Ліни Костенко – це сплав інтелекту і темпераменту. Лише вона вміє відкривати зовсім несподівані ситуації. Наприклад, вірш про Прометея. їх написано у світовій літературі тисячі, і всі вони зводяться до виразів вдячності Прометею, захоплення його мужністю.
Такий вірш є і в Ліни Костенко: “О Прометею!
Є вірші у Ліни Костенко про мистецтво, про його значення і роль у духовному житті людини.
Творчість не снує без уміння вдивлятися у навколишній світ, і той наш предок, який уперше побачив у валуні подобу ведмедя і намалював йому рану, був засновником живопису. Звідси і пішло мистецтво. Тільки незрозуміло, для чого воно людям, якщо від нього самі страждання. З одного боку,
Друга трагедія митця – неприйняття оточуючим світом, для якого він творить.
Хочеться закінчити свої роздуми філософським міркуванням Ліни Костенко, яке нам здається поетичним символом віри:
О, не взискуй гіркого меду слави!
Той мед недобрий, від кусючих бджіл.
Взискуй сказать поблідлими вустами
Хоч кілька людям необхідних слів.
Поетичний символ віри Ліни Костенко
майстер корабля скорочено читати
Поетичний символ віри Ліни Костенко