Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ
Рідна земля – найдорожчий скарб народу. Любов до неї надихає на подвиги, зігріває душу, допомагає у важкі часи. Красу української землі описував у своїх віршах М. Рильський
Поет палко любить природу рідного краю. Як живу істоту, описує він ліс у вірші “Розмова з другом”:
Ліс зустрів мене як друга
Тінню від дубів крислатих,
Смутком білої берези…
З глибокою шаною звертається М. Рильський до друга-лісу: “Ти рости на втіху людям, … бережи наші світлі ріки, що полям несуть вологу…”. Письменник, вдячний природі
Поет висловлює пошану до людей праці. “Яке це славне слово – хлібороб, – з захопленням пише М. Рильський, – який це труд, який солодкий піт…” Звичайно, працівникам допомагає техніка, але “щоб хліб, як сонце, сяяв на столі” необхідно ще докласти рук. За важку і виснажливу працю поет вдячний хліборобу-трударю:
Уклін земний працівникам землі!
Вам, сіячі, плугатарі, – спасибі!
На мою думку, відданість матері-землі – одна з найкращих рис українців. Працюючи на землі з давніх-давен, наш народ зріднився з нею, навчився вірувати в неї і любити її. Саме тому таку шану викликає нелегка праця хлібороба.
Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ
твір на тему вік живи вік учись
Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ