ПЕСИГОЛОВЦІ (БЕСИГОЛОЗЦІ, СИРОЇДИ)
Велетні-людоїди, що відрізняються нечуваною жорстокістю. Мають вигляд вкритої шерстю людини із собачою головою, одним оком посеред чола, іноді з рогом. За переказами, живуть десь у Туреччині чи на краю землі. Пересуваються вони дуже швидко, чіпляючись один за одного. Є й велетні жіночої статі – одноокі баби.
У цілому ж песиголовці, можливо, є трансформованим у народній уяві уособленням небезпеки від чужоземних ворожих народів.
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
ПЕСИГОЛОВЦІ (БЕСИГОЛОЗЦІ, СИРОЇДИ)
вірш марійки підгірянки ліс
Related posts:
- ВОДА ВОДА – за космогонічними поглядами давніх українців – первісна матерія жіночої статі, що, поєднавшись з первісною матерією чоловічої статі (СВІТ, СВІТОВИД), утворила струмки, ріки, ліси, трави та інші речі на землі. (За Я. Головацьким)....
- БОГИНІ (ЛІСНИЦІ, МАМУНЯ) Злобні істоти, зовні подібні до диких баб. Наділяються здатністю перевтілюватися, набираючи вигляду та голосу певних дівчат чи молодиць, щоб заманювати чоловіків. Українці вірять, що богині бувають не лише жіночої, але й чоловічої статі. Зваблені ними...
- СВІТОВИД (СВІТ, СВІТЛО) СВІТОВИД (СВІТ, СВІТЛО). 1. За космогонічними поглядами стародавніх українців, первісна матерія чоловічої статі, що, поєднавшись з первісною матерією жіночої статі (ВОДА, ДАНА), утворила всі речі на землі. (За Я. Головацьким). 2. Бог гостинності у наддніпрянських...
- МАРА Спочатку – міфічна богиня зла. Пізніше образ мари почав уособлювати хворобливий, тривожний, неспокійний сон. Мислиться страшною істотою жіночої статі, нічним привидом, що насідає на сонну людину, а коли та прокидається, то мара миттю зникає –...
- Що ми знаємо про русалок? (“Ой біжить, біжить мала дівчина”) ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ 6 КЛАС ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА I СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ. НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ. М. ВОРОНИЙ, Т. ШЕВЧЕНКО Що ми знаємо про русалок? (“Ой біжить, біжить мала дівчина”) Русалка – дуже давня міфічна істота. У народі...
- ЛІСОВИК Це міфологічний образ, який уособлює небезпеку і що підстерігає людину в лісі. Найчастіше змальовується як старезний кошлатий дід. На відміну від людей лісовик не має тіні. Про його нечисту природу свідчить і прагнення заполучити душі...
- БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ І поринув у свою глибоку думу Сокіл-Род. І довго-довго думу думав. І зніс він два яйця: біле і Чорне. Впали вони в озеро Живої Води, і вродилися з них Білий Лебідь і...
- Рада “Рада” – літературно-науковий альманах, упорядкований М. Старицьким замість недозволеного цензурою місячника і виданий у Києві (1883-84). Тут були надруковані твори М. Старицького (“Не судилось”, “До України”, “До М. Лисенка”, “Учта”, “На морі”, переклади та переспіви...
- НАВІЯ НАВІЯ – міфічна потвора, що несла людям божевілля. Згідно з повір’ям, одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалася у вигляді потворної баби, що несамовито регоче, закотивши очі під лоба. (За П. Трощиним)....
- ЛІДНИЦЯ ЛІДНИЦЯ – міфічна потвора, що несла простуду, відморожувала людям кінцівки тощо. За повір’ям, одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалась у вигляді обледенілої баби, в якої замість очей – дві крижини. (За П. Трощиним)....
- ВОГНЕВИЦЯ ВОГНЕВИЦЯ – міфічна потвора, що несла людям високий жар тіла, тиф та інші хвороби. Одна з тринадцяти доньок богині зла МАРИ. Зображувалась у вигляді кістлявої баби, в якої великі лихі очі палають вогнем. (За О....
- ЛОМОТА ЛОМОТА- міфічна потвора, що несла людям хворобу кісток, кінцівок, нарости на суглобах тощо. Одна з тринадцяти доньок МАРИ. Зображувалась у вигляді потворної баби з вивернутими кінцівками, повернутою назад головою тощо. (За П. Трощиним)....
- Заперечне порівняння Заперечне порівняння – одна з форм порівняння, коли предмети чи явища не уподібнюються, а протиставляються (часто при вживанні заперечної частки “не”), пояснюючи одне одного. Поширене в народній пісні: Ой з-за гори чорна хмара, Мов хвиля,...
- Генетичне вивчення літератури Генетичне вивчення літератури (грецьк. genesis – походження, породження) – один із загальнометодологічних підходів, способів дослідження літератури, в якому увага зосереджується на виникненні і розвитку літератури в цілому чи однієї з національних літератур, на еволюції літературного...
- Повтор, або Повторення Повтор, або Повторення – найпростіша стилістична фігура, яка вживається у фольклорній творчості, передовсім у народній пісні та поезії, зумовлена емоційними та смисловими чинниками: Що тепер всім воля, – Врізали вам поля, В головах тополя, А...
- Образ Івана Сірка в моєму уявленні – ІІІ варіант ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Народні казки III варіант Іван Сірко був кошовим отаманом. Він все своє життя присвятив боротьбі за волю неньки України і її народу. Сірко побив турків і татар у 55 битвах і...
- Яку роль відіграють біблійні мотиви у творі П. Тичини “Скорбна мати”? Серед творів так званої “національної трилогії” П. Тичини 1917-1918 pp. цикл “Скорбна мати” відзначається особливим трагедійним звучанням. У його створенні важливу художню роль відіграє біблійний образ Божої матері. В уяві поета він багатоликий: це реальна...
- ДЕНЬ ПРОРОКА ІЛЛІ 2 серпня – день пророка Іллі. Цей святий – один із найбільш великих пророків Старого Заповіту. Він народився в Палестині за дев’ять століть до народження Ісуса Христа. Ще змолоду присвятив себе служінню Богові, навіть оселився...
- Скорочено “Що записано в книгу життя” Коцюбинського Після хвороби онуки бабу переселили з печі у куток між дверима і мисником. Ніхто не зважав на бабу, яка була хвора і вже не ходила. Невістка, діти, син і навіть сама баба були в очікувані...
- Де точки розходження натуралізму та реалізму? В останні десятиріччя XIX ст. виникає літературний напрям натуралізм, який теоретично обгрунтував відомий французький письменник Е. Золя у книзі “Експериментальний роман” та в інших працях. Він і його послідовники гостро критикували увесь попередній досвід реалізму...
- БУДНІТАЙ БУЗИНА – дерево-тотем, якому з давніх-давен поклонялися українці. До Б. зверталися, стаючи на коліна, з молитвою: “Бузино! Послав мене Дажбог до тебе, аби ти взяла на себе мою недугу”. Широко застосовувалася в народній медицині, зокрема...
- Парадокс Парадокс (грецьк. paradoxon – несподіваний, дивовижний, той, що суперечить здоровому глуздові) – у логіці – міркування, – яке не належить до ряду істинних чи хибних. Трапляється П. у філософії (пойменований Е. Кантом антиномією), у математиці...
- Гімн природі Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш “Гаї шумлять…”, в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї,...
- Переказ легенди: Казкове перетворення татар на каміння У нашого народу є багато красивих та поетичних легенд про походження назв населених пунктів, гір, річок. Багато з них пов’язані з героїчною боротьбою українців проти різних поневолювачів: і половців, і турків, і татар – які...
- Воскресла Україна “Воскресла Україна” – збірка художніх творів, видана 1907 заходом товариства “Просвіта” у Львові. Назву дано за однойменним віршем О. Маковея, яким відкривається видання. У збірку увійшло оповідання з народного життя Б. Лепкого “За що?”, етнографічно-побутова...
- ДЕНЬ СВЯТОГО СИМОНА ЗІЛОТИ Це дуже давнє язичницьке свято, що припадає на 23 травня, яке з запровадженням християнства на Русі було “опоряджене” як день святого апостола Симона Зілота. Святитель Симон (III століття) спочатку був послушником Києво-Печерської лаври, потім був...
- Сприймання творів художньої літератури Сприймання творів художньої літератури – опосередкований естетичним досвідом конкретно-чуттєвий, емоційно наснажений процес осягання тексту твору. Повноцінне С. т. х. л. складається як, власне, повторне читання, коли реципієнт відтворює у своїй уяві формально-змістову цілісність, художньо-стильову своєрідність...
- Прислів’я та приказки про діда й бабу Старе в хаті – держак на лопаті. У старого голова – решето: багато було та висіялось. У кого є дід, у того є й хліб. Була б моя бабуся – нікого не боюся. Годуй діда...
- Твір Гімн природі (за поезією П. Тичини “Гаї шумлять…”) Гімн природі (за поезією П. Тичини “Гаї шумлять…”) Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш “Гаї шумлять…”, в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані...
- Феміністична критика Феміністична критика (лат. femina – жінка) – одна з течій постструктуралізму, що виявляється в різних інтердисциплінарних варіантах – передовсім французькому (Сімона де Бовуар, Юлія Крістева, Люсі Ірігерей, Гелен Сікту), зосередженому на обгрунтуванні концепції “інакості жінки”,...