Перифраз, Перифраза

Перифраз, Перифраза (грецьк. periphrasis – описовий вираз) – мовний зворот, який вживається замість звичайної назви певного об’єкта і полягає в різних формах опису його істотних і характерних ознак. П. можуть бути як довільні, так і фразеологічні сполучення слів: майстер сцени – артист, театральний режисер; благородні птахи – лебеді; чорне золото – вугілля; бити себе в груди – каятись; накивати п’ятами – втекти і та ін. У науково-популярних і публіцистичних текстах П. часто використовують, щоб уникнути повторень і водночас висловити

авторське ставлення до об’єкта розповіді: Геродота називають “батьком історії”, Ольгу Кобилянську – Гірською орлицею”, Лесю Українку – “дочкою Прометея”. До П. належить і заміна авторського “Я” – “ваш покірний слуга”, “автор цих рядків”. Від частого вживання, зокрема в засобах масової інформації, позитивні якості П. нівелюються і перетворюються на штамп (королева полів, солодкі корені).

П. у художній літературі має завданням зробити текст виразнішим, більш дієвішим та цілеспрямованішим і своїм характером наближається до метафори або метонімії, виражаючи семантику

слова чи словосполучення переносно, за принципом подібності й суміжності: “Розпадеться луда на очах ваших неситих” (Т. Шевченко); “Лягло костьми людей муштрованих чимало” (Т. Шевченко). Необхідно розрізняти П. і перефразування – часткову зміну відомого вислову (приказки, прислів’я, афоризми) на вимогу контексту: “Не спитавши броду, полізли у воду”; “І кинули бізнесових щук у каламутну річку нестабільної економіки” тощо.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Перифраз, Перифраза


платон воронько рукавичка
Перифраз, Перифраза