Перифраз, Перифраза
Перифраз, Перифраза (грецьк. periphrasis – описовий вираз) – мовний зворот, який вживається замість звичайної назви певного об’єкта і полягає в різних формах опису його істотних і характерних ознак. П. можуть бути як довільні, так і фразеологічні сполучення слів: майстер сцени – артист, театральний режисер; благородні птахи – лебеді; чорне золото – вугілля; бити себе в груди – каятись; накивати п’ятами – втекти і та ін. У науково-популярних і публіцистичних текстах П. часто використовують, щоб уникнути повторень і водночас висловити
П. у художній літературі має завданням зробити текст виразнішим, більш дієвішим та цілеспрямованішим і своїм характером наближається до метафори або метонімії, виражаючи семантику
(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Перифраз, Перифраза
платон воронько рукавичка
Related posts:
- ПЕРИФРАЗ Перифразом (грец. περίφρασιζ – описовий вираз) називається заміна прямого найменування предмета непрямим його означенням, даним у формі описового словесного зворота, що вказує на предмет, виділяючи його побічні ознаки. Як вказував Б. Томашевський: “…перифраз побудований на...
- Чим різняться метафора і метонімія? У метафорі слова поєднуються між собою за принципом схожості, а в метонімії – за принципом логічної залежності. Метафору можна перетворити на порівняння, а метонімію – ні, її можна лише доповнити. Наприклад, вираз “сніг грає на...
- Метонімія Метонімія (грецьк. metonimia – перейменування) – різновид тропа, близького до метафори: визначення предмету або явища за однією з його прикмет, коли пряме значення поєднується з переносним за суміжністю (напр. з’їв три тарілки, мається на увазі...
- Порівняння Порівняння – троп, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою порівняльної зв’язки (як, мов, немов, буцім, ніби, наче). За відсутності сполучника порівняння наближається до метафори....
- Чим зумовлене перейменування в художньому творі? Перейменування (гр. metonimia – метонімія)- троп, заміна назви якогось предмета чи явища іншою назвою на основі асоціативного зв’язку між ними. Як і в метафорі, один із елементів метонімії опущений і лише мається на думці. Гомоніла...
- СИНЕКДОХА Синекдохою (грец. συνεκδοχή, від σύν – разом і εκδοχή – переймання) називається різновид метонімії, в якій відбувається перенесення значення з цілого на його окрему частку. Наприклад: “З баталії в ліс не ховався. // В татарина...
- Термін Термін (лат. terminus – кордон, межа, кінець) – слово чи словосполучення, яке точно позначає спеціальне поняття і його співвідношення з іншими поняттями певної галузі (наприклад, у літературознавстві – метафора, метонімія, троп; інверсія, анафора, фігура). Т....
- Гонгоризм Гонгоризм – (ісп. gongorismo – від прізвища іспанського поета Л. де Гонгори-і-Арготе, 1561-1627) – поетична школи в іспанській поезії XVI-XVII ст., що розвивалася в річищі бароко. Г. тяжів до метафоризації вишуканого поетичного мовлення, своєрідних перифраз,...
- Прекрасне Прекрасне – одна з категорій естетики, виражає ту грань естетичного освоєння світу, що відповідає ідеалові людини і супроводжується почуттям естетичної насолоди. Мірою П. з боку об’єкта є симетрія, гармонія, пропорція, ансамбль його природних властивостей, які...
- Генеративна поетика Генеративна поетика (лат. generativus, від genero – народжую) – напрям сучасного літературознавства, що полягає у використанні генеративної лінгвістики для моделювання літературних явищ від окремих елементів (тропи, стилістичні фігури, віршовані форми, сюжет, жанр тощо) до їх...
- Оповідач Оповідач – різновид літературного суб’єкта, особа, вимислена автором, від її імені в художньому творі автор оповідає про події та людей. Від розповідача відрізняється граматичною формою вияву – О. провадить оповідь від першої особи (див.: ,...
- Художня правда Художня правда – основне поняття теорії реалізму, яке характеризує ізоморфність створеного митцями світу з реальною дійсністю (відтворення життя у формах життя). Х. п. сумірна з правдою історії, але не є її копією. Відтворені чи витворені...
- Суб’єкт у літературі Суб’єкт у літературі – літературний суб’єкт, наратор (оповідач, розповідач), ліричний суб’єкт або персонаж. С ул. характеризують: 1) він створений письменником згідно з вимогами літературного роду і жанру, а також відповідно до авторських естетичних засад; 2)...
- Парафраза, або Парафразис Парафраза, або Парафразис (грецьк. paraphrasis – опис, переказ) – переказ своїми словами чужих думок, текстів. В одному випадку це може бути адаптований виклад міфологічного чи літературного тексту у скороченій формі, як-от роман Ф. Рабле “Гаргантюа...
- Літота Літота (грецьк. litotes – простота, помірність) – троп, різновид метонімії (протилежний за значенням гіперболі), в якому міститься художнє поменшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища. Приклад Л. з вірша М. Вінграновського “Поїхали у Сквиру,...
- ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА Тропи Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву” (Г. Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості –...
- Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря...
- Салонна література Салонна література (фр. salon – вітальня) – 1. Вишукана, “шляхетна” література; бере початок від літературних зібрань у салоні маркізи Рамбуйє в Парижі (1624-49) на противагу брутальним звичаям королівського двору та офіціозній літературі, підтримуваній кардиналом Рішелье...
- Відсторонення Відсторонення – художній прийом за суттю протилежний до уособлення. Якщо уособлення оживлює неживі предмети, персоніфікує фізичні явища, то В. представляє психічні процеси, стани як фізичні явища, зображує їх як нібито самостійно існуючі. За структурою В....
- Уособлення, або прозопепея Уособлення, або прозопепея (грецьк. prosopepeia) – тип метафори, художній прийом, який полягає в перенесенні якостей людей і живих істот на довколишні предмети, природні явища і абстрактні поняття. Відрізняється від персоніфікації, яка полягає в одушевненні довколишнього...
- Афоризм Афоризм (грецьк. aphoridzo – визначення) – короткий влучний оригінальний вислів, узагальнена, глибока думка, виражена в лаконічній формі, подеколи несподівано парадоксальній (“Поспішай повільно” – Октавіан Август). А. завжди містить у собі більше значення, ніж мовлено, він...
- Імпресіонізм Імпресіонізм (фр. Impression – враження) – художньо-стильовий напрям на межі XIX-XX ст., представники якого вважали своїм основним завданням витончене відтворення особистих вражень і спостережень. Найбільше проявився у живопису (Моне, Мане, Ренуар)....
- Автор Автор (лат. au(c)tor – засновник) – митець, котрий реалізувався у літературному чи будь-якому іншому художньому творі. Усвідомлення самобутнього авторства як категорії, відповідної творчій, неординарній особистості, виникло у зрілий період еволюції мистецтва, на стадії переходу від...
- Яке місце символу серед інших видів тропів? Символ – це слово, яке умовно виражає сутність яко-вища. У ньому завжди наявне приховане порівняння, той чи інший зв’язок з конкретними речами, явищами реального світу, з народними уявленнями. Так, у відомій “Пісні про рушник” А....
- Інтертекстуальність Інтертекстуальність (фр. intertextualite – міжтекстовість) – міжтекстові співвідношення літературних творів. Полягає у: 1) відтворенні в літературному творі конкретних літературних явищ інших творів, більш ранніх, через цитування, алюзії, ремінісценції, пародіювання та ін.; 2) явному наслідуванні чужих...
- Компендій Компендій (лат. compendium – скорочення) стислий виклад основ якоїсь науки чи певного дослідження. Компендіарним характером відзначаються всі шкільні підручники та посібники з основ знань, зокрема з літератури, накопичених за час розвитку наукової (літературознавчої) галузі....
- Персоніфікація Персоніфікація (лат. persona – особа та facerе – роблю) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу: Ой, не крийся, природо, не крийся, Що ти в...
- Катахреза Катахреза (грецьк. katdchresis – зловживання) – різновид гіперболічної метафори, в якій сполучаються слова, логічно між собою не узгоджені (“червоне чорнило”, “пекучий лід” тощо). Частіше подібні тропи називають оксиморонами, оскільки вони створюються завдяки незвичайному використанню епітетів...
- Канонічний текст Канонічний текст – текст, раз і назавжди встановлений, стабільний у цілому і зокрема, обов’язковий для всіх видань. Встановлення К. т. здійснюється шляхом вивчення всіх фактів, пов’язаних з його створенням. Питання про К. т. і саму...
- Методика проведення Державної підсумкової атестації з української мови Як і навчальні, контрольні перекази можуть бути докладними, стислими, вибірковими, з творчим завданням. Методика проведення контрольного переказу відзначається більшою самостійністю учнів у роботі з текстом, ніж під час написання навчальних переказів. Під час державної підсумкової...