Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В

План переказу 1. Городничий повідомляє про швидкий приїзд ревізора. 2. Добчинский і Бобчинский повідомляють про приїзд ревізора. 3. Скрутний стан Хлестакова. Приїзд городничего до нього.

4. Городничий дає “ревізорові” гроші й відвозить у свій будинок.

5. Дружина й дочка городничего спілкуються із Хлестаковим, що натхненно бреше про своє високе положення в суспільстві. 6. Чиновники клопочуться про виконання своїх прохань. Хлестаков бере в них гроші. 7. Хлестаков пише лист своєму приятелеві Тряпичкину про усім произошедшем. 8. “Ревізор”

приймає купців, “займає” гроші й у них.

9. Хлестаков робить речення дочки городничего Марії Антонівні і їде. 10. Мрії городничего про щасливе життя завдяки вигідному заміжжю дочки. 11. Поштмейстер приносить викривальний лист Хлестакова.

12. Звучить повідомлення про приїзд теперішнього ревізора. Переказ Дія 1 Кімната в будинку городничего. Городничий повідомляє присутньої : “До нас їде ревізор”.

Про це він довідався з листа свого родича Чиновники схвильовані, налякані. Городничий віддає кілька розпоряджень.

Він велить Земляниці надягти на хворих чисті ковпаки, судді велить зняти зі стіни в

його кабінеті гарапник і нагодувати луком помічника, щоб від того не пахнуло Горелкою. Хлопову наказує що-небудь зробити із учителями, тому що один пики показує, а іншої з таким азартом розповідає урок, що, здається, зараз він займеться. Поштмейстерові городничий натякає, що непогано б читати листа на пошті, щоб знайти який-небудь донос або вільнодумної думки Поштмейстер повідомляє, що й так читає, тому що це йому дуже цікаво.

Вбігають два поміщики, Добчинский і Бобчинский. Перебиваючи один одного, вони розповідають, що в трактирі бачили парубка, чиновника, що за проживання не платить і з’їжджати не збирається.

А якщо так, виходить, він нічого не боїться, тому що він і є ревізор. Городничий лякається: адже ревізор міг бачити, як насправді обстоят справи в місті. Він поспішно наказує підмести головні вулиці, поставити для годиться солдатів і наказати їм хвалити свою службу, якщо їх запитають Якщо ревізор стане цікавитися будівництвом церкви, то йому треба сказати, що церква будували, тільки вона зГорела.

Городничий поспішно збирається їхати в трактир.

Дія 2 Осип, слуга Хлестакова, лежить у кімнаті на ліжку й згадує, як його хазяїн спустив всі гроші. Тепер вони не можуть доїхати до свого села, змушені голодувати. Приходить Хлестаков і починає сварити Осипа за те, що той лежав на ліжку.

Потім просить його піти в буфет, принести обід Осип відмовляється: хазяїн трактиру сказав, що не буде годувати, поки Хлестаков не заплатить.

Хлестаков скаржиться на голод, згадує, як програв всі гроші, і тепер змушений сидіти в цьому містечку. Слуга все-таки приніс йому суп і печеня. Хлестаков їсть і сварить їжу, тому що вона несмачна.

Приходить Осип і повідомляє, що приїхав городничий і хоче бачити Хлестакова. Парубок лякається, він думає, що це трактирник поскаржився на нього. Входять городничий і Добчинский. Кілька митей Хлестаков і городничий дивляться один на одного мовчачи.

Обоє бояться.

Городничий говорить, що приїхав подивитися, як утримуються люди в трактирі, пропонує Хлестакову зайняти іншу, більше гарну кімнату. Але Хлестаков думає, що його збираються відправити у в’язницю. Він спочатку ледве не плаче, але потім починає храбритися, стукає кулаком по столі.

Городничий розуміє, що важливий чиновник з Петербурга розсердився, і хоче загладити свою провину. Він дає Хлестакову двісті рублів Хлестаков заспокоюється.

Він розповідає, що служив у Петербурзі, але не одержав більших чинів і тепер їде у своє село до батька. Городничий думає, що ревізор його обманює, тому що хоче зберегти своє “інкогніто”. Городничий запрошує його у свій будинок.

Хлестаков погоджується. Городничий пропонує “ревізорові” поїхати подивитися богоугодні заклади й училища, пише лист дружині, щоб вона все влаштувала до приїзду гостюючи. Дія 3 Ганна Андріївна й Марья Антонівна чекають будинку повернення городничего. Їм не терпиться довідатися новини.

Приходить Добчинский, розповідає, що ревізор – парубок, але розумний, як старий. Ганна Андріївна наказує приготувати кімнату для важливого гостя. Добчинский іде Жінки обговорюють, у які плаття їм нарядитися.

Приходить Осип з валізою Хлестакова. Він зустрічає слугу, що допомагає йому віднести валізу.

Городничий, Земляника, Хлопов, Добчинский і Бобчинский приводять Хлестакова. Він все хвалить і говорить, що в інших містах йому нічого не показували. Городничий заявляє, що обов’язок градоначальника стежити за порядком, хоче показати себе якнайкраще перед ревізором, навіть повідомляє, що в місті не грають у карти.

Спускаються Ганна Андріївна й Марья Антонівна, Хлестаков починає красуватися перед ними.

Спочатку він повідомляє, що служить простим чиновником, потім починає брехати, причому так, що сам уже не розуміє, що бреше. Він розповідає, що його один раз прийняли за головнокомандуючого; його просили служити міністром; його зробили у фельдмаршали… Він складає, що живе в найбільшому й гарному будинку Петербурга, щодня дає бали, на які приходять самі впливові люди країни.

На обід йому подають суп прямо з Парижа, кавун за сімсот рублів. Хлестаков бовкнув навіть, що він відомий літератор, “з Пушкіним у близьких стосунках”, написав багато знаменитих добутків .

Навколишні слухають і усе більше бояться: адже якщо навіть частина того, що говорить ревізор, щоправда, він дуже важливий птах. Чиновники розходяться, а Ганна Андріївна й Марья Антонівна обговорюють гостя. Приходить Осип. Городничий, його дружина й дочка починають його розпитувати охозяине.

Осип розуміє, що чим більше набреше, тим краще його нагодують, тому говорить, що його хазяїн і справді важлива людина.

Городничий дає йому грошей. Потім наказує двом квартальним стояти на ганку й не пускати нікого стороннього, особливо купців і прохачів. Дія 4 На інший день чиновники приходять у будинок городничего.

Кожний хоче бачити ревізора й засвідчити йому своя повага, але все бояться йти першими Виходить Хлестаков. Він заявляє, що йому дуже подобається привітність хазяїв. Чиновники по одному заходять до Хлестакову, а він в усіх просить грошей у борг.

Насправді чиновники раді, що змогли дати хабар такій важливій людині. Хлестаков починає розуміти, що всі приймають його за якогось важливого чиновника Він пише лист своєму приятелеві-журналістові, у якому розповідає про свої пригоди. Він знає, що його приятель висміє чиновників у своїй газеті.

Осипнув переконує Хлестакова негайно виїхати з міста, інакше може з’явитися людина, за який приймають Хлестакова, і тоді обман розкриється. Приходять купці, скаржаться на городничего, говорять, що той жахливо пригноблює їх, грабує, ніякого укорота на нього немає.

Вони сподіваються, що ревізор їм допоможе. Хлестаков обурений нахабністю городничего. Купці дають йому п’ятсот рублів “за допомогу”.

З’являється Марья Антонівна.

Хлестаков починає перед нею рисуватися, говорить комплементи, сідає поруч, цілує її в плече. Марья Антонівна кокетує. Приходить Ганна Андріївна й проганяє дочка.

Хлестаков рисується й перед нею Говорить, що від любові збожеволіє. Отут знову з’являється Марья Антонівна, бачить Хлестакова на колінах.

Ганна Андріївна злиться на дочку, що перешкодила. Але отут Хлестаков просить Ганну Андріївну “благословити вічну любов” його з Марьей Антонівною. Входить городничий.

Він виправдується перед ревізором за купців, благає не вірити ні єдиному їхньому слову.

Коли він довідається, що Хлестаков просить руки його дочки, те спочатку не вірить своєму щастю, але потім благословляє. Хлестаков говорить, що йому треба ненадовго з’їздити до свого дядька. Усі прощаються з ним, а городничий дає йому ще грошей і кращих коней.

Дія 5 Городничий наказує покликати купців, які скаржилися на нього, а поки чекає, мріє, як він буде тепер жити Він збирається залишити пост городничего, стати генералом, командувати армією, щоб у нього було багато медалей і грошей. Приходять купці. Він починає їх лаяти.

Перелякані купці клянуться більше ніколи на нього не скаржитися. Приходять різні гості, серед них і міських чиновників Усі поздоровляють наречену. Гості розпитують, яким образом так незабаром удалося заручини влаштувати. Ганна Андріївна почуває себе вже генеральшею.

Чиновники поздоровляють городничего, лестять йому, а про себе говорять усякі гидоти.

Приходить поштмейстер. Він тримає в руці лист і повідомляє, що Хлестаков зовсім не важливий чиновник Городничий йому не вірить. Але поштмейстер читає лист, з якого стає ясно, хто такий насправді Хлестаков і як вони все обманулись: він взяв у кожного грошей “у борг”, кожного висміяв у листі приятелеві-журналістові.

Городничий проклинає себе. Він тридцять років на службі, його ніхто не міг обдурити, а отут дрібний чиновнишка обвів його навколо пальця?!

Входить жандарм. Він доповідає, що якийсь чиновник з Петербурга зупинився в готелі й негайно вимагає городничего до себе. Усі розуміють, що це і є теперішній ревізор.

Німа сцена.

Герої застигають у різні позах Багато хто з них раді лиху городничего.




Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В


ушинський витівки старої зими
Переказ добутку Ревізор Гоголя Н. В