Головна ⇒ 📁Довідник з української культури ⇒ ПАРОНОМАЗІЯ

ПАРОНОМАЗІЯ

Парономазія (грец. παρονομασία – біля і ονομάσω – називаю) – це стилі – стична фігура, утворена зіставленням слів, різних за значенням, але подібних за звучанням. Наприклад: “Раділи радієм, плутоново плодились, // А ми світили вами, аж посліпли… //їв судний день чорнобильський збудились…” (М. Влад).

Найчастіше парономазія використовується у віршових творах, з причини того, що вони більшою мірою, ніж проза, орієнтовані на звукову відчутність слова, на вияв звукової значущості художнього

мовлення. У прозі парономазія найчастіше використовується для створення каламбурів, наприклад: “Як у вас тяглова сила, що-небудь тягає? – Тягає!.. Оце два дні у степ вивозила курей” (О. Ковінька, “Розмова по телефону”).

Досить часто і у віршових текстах парономазія виступає як засіб творення комічного враження. У зв’язку з цим О. Пономарів пише: “Стилістичні властивості парономічного зближення слів часто використовуються при створенні епіграм, пародій, шаржів. Для прикладу можна навести одну з пародій Юрія Івакіна, навіяну творами Івана Драча:

Біля персів вона тримала зоряного сина (“Ніж

у сонці”)

Чистих персів торкатись не дасть (“Балада про дівочі перса”)

Та персів проклятих два рідні вулкани (“Божевільна

Балада”)

Торка її холодні полум’яні перса (“Калина”)

Вітер перса мої пестить (“Жінка і море”)

Іван Драч “Персальна балада”

І невідь звідки падають ці сни…

Лечу на крилах персів

В країну персів,

В державу персів, в князівство персів,

У Персію, сказати б.

Шукаю серед персів свій босий слід і не знаходжу.

На сполох б’ю у дзвони персів:

“Постаньте, персів бранці –

Протуберанці!”

Із персів смутку спиваю оскому пісні. Співаю “Баладу про острів Антораж”… І гей! На абордаж беру галери персів – Де перса персонал і персонаж (за борт цей

Екіпаж!).

Тримаюся за стопи персів, за грона персів, за вулкани персів, за бетатрони персів,

За їх ракетодроми, Як той Персей за Андромеду, І мегатонни персів вибухають –

Віршем”

(1 оценок, среднее: 5,00 из 5)