П. Тичина. “одчиняйте двері…”
Аналіз вірша учнями
Мотив вірша “Одчиняйте двері” – ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої:
Одчиняйте двері – Наречена йде Одчиняйте двері Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть…
Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданими сльозами Тьмами Дощ…
Заклик-рефрен “Одчинити двері” вказує на пристрасне бажання, прагнення, прийняття, сильну потребу, потяг до революції-нареченої. Його повторюваність є різновидом навіювання, створення мимовільного, асоціативного
У церкві перед олтарем стоїть молодий, котрий пристрасно чекає на свою наречену для здійснення шлюбної церемонії. Молодий або хтось інший закликає відчинити двері храму, оскільки наречена з’явилася, стоїть за дверима й готова підійти до молодого. У чеканні на молоду все завмирає на найвищий точці напруження, і в першу чергу завмирає молодий .
Наречена з’являється, і необоротними наслідками її появи є горобина ніч , закривавлені шляхи й незвичайний дощ, котрий іде… незриданними сльозами (сльози – символ плачу, жалоби й утрати, тим паче незриданні – ті, які ще мають
Виплакатися або й зовсім невиплачувані) й тьмами . Отже, граничне ідеалізування революції 1920-х у ліриці Тичини поєднано з визнанням катастрофічності її наслідків для української нації.
П. Тичина. “одчиняйте двері…”
описать одноклассника на английском языке с переводом
П. Тичина. “одчиняйте двері…”