П. Тичина. “одчиняйте двері…”

Аналіз вірша учнями

Мотив вірша “Одчиняйте двері” – ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої:

Одчиняйте двері – Наречена йде Одчиняйте двері Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть…

Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданими сльозами Тьмами Дощ…

Заклик-рефрен “Одчинити двері” вказує на пристрасне ба­жання, прагнення, прийняття, сильну потребу, потяг до революції-нареченої. Його повторюваність є різновидом навіювання, створення мимовільного, асоціативного

відчуття зображува­ного. Комплексно ландшафт виглядає так.

У церкві перед олтарем стоїть молодий, котрий пристрасно чекає на свою наречену для здійснення шлюб­ної церемонії. Молодий або хтось інший закли­кає відчинити двері храму, оскільки наречена з’явилася, стоїть за дверима й готова підійти до молодого. У чеканні на молоду все завмирає на найвищий точці напруження, і в першу чергу завмирає молодий .

Наречена з’являється, і необоротними наслідками її появи є горобина ніч , закривавлені шляхи й незвичайний дощ, котрий іде… незриданними сльозами (сльози – символ плачу, жалоби й утрати, тим паче незриданні – ті, які ще мають

Виплакатися або й зовсім невиплачувані) й тьмами . Отже, граничне ідеалізування революції 1920-х у ліриці Тичини поєднано з визнанням катастрофічності її наслідків для української нації.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

П. Тичина. “одчиняйте двері…”


описать одноклассника на английском языке с переводом
П. Тичина. “одчиняйте двері…”