Осуд несправедливості кріпосницького суспільства
Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий , Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”.
Написання цього й інших творів було значною мірою зумовлене українським оточенням, у яке потрапив Гулак-Артемовський. Цього ж року відбулося його знайомство з Григорієм Квіткою-Основ’яненком, яке згодом переросло в щиру дружбу.
Митець
Думав Рябко, що таким чином можна піддобритися до Пана, заслужити його ласку та пошану. Наївний Собака вірив у панську доброту й вдячність.
Одного разу, виконавши обов’язки охоронця, Рябко заснув із спокійним сумлінням, але його схопили й притягли до Пана. Собака чекав на те, що отримає смачний шматок із панського
Виявляється, через гавкіт чесного охоронця пани не спали цілу ніч, а за це вже належить дещо інша нагорода. Слуги добряче відлупцювали Рябка.
Отямившись від панської “нагороди”, Собака нічого не може зрозуміти. Він навіть питає: “Чим, люди добрі, так оце я провинився?” Один із наймитів пояснює Рябкові, що провина в занадто завзятій праці. Тим важче бідолашному Собаці зрозуміти, чого ж тоді від нього вимагають?
Адже сам Пан помітив, що його вірний Рябко охороняє майно, гавкає, відганяючи злодіїв. Але ж:
– Оце тебе за те
По жижках, брат Рябко, так гарно пошмагали,
Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали.
Старанний трудар ніяк не збагне, у чому ж тут провина, бо охороняти, зовсім не гавкаючи, здається, не можна. Як працювати надалі? Обурений несправедливістю Пана, бідний Собака наступної ночі заснув, аж захріп. І сталося так, що саме цієї ночі Пана обікрали москалі.
Бідолашний Рябко завинив і на цей раз, тому що не гавкав.
Гулак-Артемовский пише про те, що не можна бути таким довірливим та наївним:
Той дурень, хто дурним іде панам служити,
А більший дурень, хто їм дума угодити!
Не треба думати, що автор сміється з Собаки. Байкареві гірко за долю Рябка. Автор переймається долею всіх селян, які страждають від кріпосницької сваволі. Гулак-Артемовський характеризує панів у гостросатиричному плані.
Пани – деспоти, самодури, свавільники. Наприклад, автор відзначає, що насправді Пан не міг спати спокійно не з причини собачого гавкіту, а тому, що звечора програвся в карти. Тобто, Пан вимістив свою злість на безсловесному Рябкові. Недарма Собака думає: “Де ж правда на цьому світі?”, бо ж:
Повернешся сюди – тута гаряче.
Повернешся туди – і тамто боляче.
Розповсюджена в численних рукописних копіях, байка Петра Гулака-Артемовського “Пан та Собака” відіграла значну роль у посиленні антикріпосницьких настроїв у тодішньому суспільстві.
Осуд несправедливості кріпосницького суспільства
значення творчості мольєра
Осуд несправедливості кріпосницького суспільства