“Основні мотиви лірики м. Зерова”
Сучасникам в історії української літератури відкриваються все нові й нові імена інтелігентів-літераторів, справжніх патріотів своєї землі. Вони йдуть до нас із небуття й переходять у безсмертя. Серед багатьох таких імен – ім’я Миколи Зерова, батька українського неокласицизму.
Творча спадщина Зерова значна й багатогранна: він залишив нам вірші, написані в різних жанрах, поетичні переклади, антології, літературно-критичні наукові статті тощо. Творча діяльність М. Зерова розпочалась з перекладів.
“Закоханий у вроду слів”,
Уже в ранній літературній творчості, політик і літературознавець Микола Костьович Зеров намітив майбутнє української літератури, схилявся до думки про необхідність продовження на новому етапі розвитку й утвердження традицій класичної літератури.
У здобутку поета – класичні вірші-сонети. цей жанр ми зустрічаємо в
Особливість літературознавчих суджень М. Зерова в тому, що він не був схильний до “чистої лірики”. Про це свідчать його репліки, висловлені під час літературної дискусії 1925-1927 рр. У 1922 році поет видає збірку віршів під назвою “Сонети і елегії”, до складу якої ввійшло багато оригінальних творів, а збірка “Камена”, видана в цьому ж році, засвідчила його зрілим поетом-художником.
Твори, що ввійшли до цієї збірки, були написані Зеровим у Баришівці під Києвом.
Свої враження від життя провінційного міста автор передає не тільки у віршах, але й у невеликих оповіданнях.
Зеров був схильний до аналізу, синтезу, філософських роздумів про сутність життя. Осмислюючи роки розрухи, які супроводжувалися вимиранням сіл, хворобами, поет писав:
Блажен, хто “рокові час” Не відчував на власній шкурі. І бачив втіхи і краси, Знав революцію з фасаду…
У “Камені” поет піддає різкій критиці тих, хто не піклується про чистоту вірша, не дбає про його майстерну форму. Особливо не поважає автор тих, хто не розуміється в техніці віршування.
До збірки “Камена” ввійшло 9 перекладів римських поетів. Захопленість давниною нарекла неприємності. Зерова починають звинувачувати у відходжені від радянської дійсності, а сам поет “шукає себе”. Він прагне знайти своє “я”, своє розуміння
Трагічної громадянської війни. Краса, розуміння, відданість державі у творчій спадщині М. Зерова домінують над стихією руйнації.
Поет намагається у вічних, іноді біблійних, сюжетах, темах, образах знайти риси сучасності. Сучасності він присвячує певні публіцистичні твори. Писати їх нелегко, бо занадто складний психологічний світ тих, хто поряд із поетом. 1935 рік у житті М. К. Зерова був згубним. У Москві, на квартирі, його арештовують.
У Зерова було передчуття цього лиха, і про це свідчить сонет “То був щасливий, десятилітній сон”.
Творчість М. К. Зерова не вивчена до кінця. Сучаснику не відомі літературно-критичні та наукові статті. Не всі переклади дійшли до нашого часу.
Одним словом, творча спадщина найінтелектуальнішої людини епохи чекає свого дослідника.
“Основні мотиви лірики м. Зерова”
найрідніші голоси ганна чубач
“Основні мотиви лірики м. Зерова”