Осика – (науковий опис)

Осика (науковий опис) Осика – дерево з колоноподібним стовбуром, зеленою або зелено-сіруватою корою, округлим листям на довгих сплюснутих черешках. Тичинкові квітки зібрані у темно-сірі колоски. У маточних суцвіттях зав’язується дрібне, жовтувато-біле чи сірувате насіння, яке за один-три місяці втрачає схожість.

Дерево іноді сягає 35 метрів заввишки. Віковічний шелест осики Кожне дерево має свої, властиві тільки йому ознаки. Дуб вважається кремезним, могутнім, міцним; берізка – білокорою красунею; верба – золотокосим символом

України; клен – широколистим легінем.

А от до завжди тремтячого деревця осики ставлення людей неоднозначне. Вони то милуються зеленуватим колоноподібним прямим стовбуром, міцним лапатим гіллям із тремтливим жорстким листям, білуватим з одного боку, а то переказують з вуст в уста таку легенду про незвичайне дерево.

Коли Ісуса переслідували посіпаки, він хотів сховатися під осикою. Але листя виказало Спасителя. Через це і мусить тепер дерево тремтіти все життя. Але й позитивне ставлення до осики збереглося. Є народне повір’я ще з часів раннього християнства, що осиковий хрест захищає людину від нечистої сили.

Прислухаючись до шелесту осики, пізнаємо сокровенні таїни довкілля.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Осика – (науковий опис)


як нагідка пережила зиму
Осика – (науковий опис)