Оповідання Товстого й тонкого Чехова А. П

На вокзалі Миколаївської залізниці зустрілися два приятелі: один товстий, інший тонкий. Товстий тільки що пообідав на вокзалі й губи його, затягнуті маслом, лисніли, як спілі вишні. Пахнуло від нього хересом і флердоранжем.

Тонкий же тільки що вийшов з вагона й був навьючен валізами, вузлами й картонками…

Через його спину визирала худенька жінка – його дружина й високий, із прищуленим оком син. – Порфирій!.. – викликнув товстий. – Ти чи це? – Панотця!

– здивувався тонкий. – Миша! Друг дитинства! Звідки ти узявся?

Приятелі

триразово поцілувалися й спрямували один на одного ока, повні зліз. А потім почалася та безладна розмова, що часто буває в довго що не зустрічалися людей. – Ну, як живеш, друг? – запитав товстий, захоплено дивлячись на друга. – Служиш де?..

– Служу, милий мій! Колезьким асессором уже другий рік… Платня погане.

Дружина уроки музики дає, я портсигари приватно з дерева роблю…

Ну, а ти як? Мабуть, уже статський? – Ні, милий мій, піднімай вище, – сказав товстий – Я вже до таємного дослужився…

Тонкий раптом сполотнів, скам’янів, але швидка особа його скривилося в усі сторони найширшою

посмішкою… Сам він скулився, згорбився, звузився… Його валізи… съежйлись, поморщилися…

– Я, ваше превосходительство… Дуже з! Друг, можна сказати, дитинства й раптом вийшли в такі вельможі-з! Хи-хи-с! – Ну, повно! – поморщився товстий. – Для чого цей тон?

Ми з тобою друзі дитинства… – Помилуйте… Що ви-з, – захихикав тонкий, ще більше съеживаясь. – Милостива увага вашого превосходительства…

Це от, ваше превосходительство, син мій Нафанаил… дружина Луїза, лютеранка… Товстий хотів було заперечити щось, але на особі в тонкого було написано стільки… насолоди…

Що таємного радника стошнило. Він відвернувся від тонкого й подав йому на прощання руку Тонкий потис три пальці, поклонився всім тулубом і захихикав, як китаєць… Дружина посміхнулася, Нафанаил шаркнув ногою й упустив кашкет. Всі троє минулого приємно приголомшені


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Оповідання Товстого й тонкого Чехова А. П


слово про рідну матір
Оповідання Товстого й тонкого Чехова А. П