Опис людини художнього стилю і розмовного стилю разом з використанням фразеологізмів!

Нас оточує багато людей, які тим чи іншим чином досить часто знаходяться поряд з нами, які нам не байдужі, яких ми любимо та поважаємо. Найближчими з них є наші батьки, про яких я й хочу розповісти у своєму творі. Е така оповідка, яка стала народною: якось маленька дівчинка загубила на ярмарку свою маму і стала її розшукувати. Коли її стали розпитувати, яка ж у її мами зовнішність, як вона виглядає, зі слів дівчинки з’ясувалося, що її мама – найкраща у всьому світі: у неї найніжніші руки, їх дотик – як дотик самої тендітної квітки, у неї найдобріші

очі – її погляд як теплий сонячний промінь, у неї найкращій голос – він окутує, як тепле простирадло, у неї найкрасивіше лице – воно привабливе, як чисте спокійне озерце. І взагалі, мама у дівчинки виявилася найкращою у світі. Коли мама дівчинки знайшлася, здивування перехожих не мало меж, бо це була жінка з натрудженими руками, зі звичайним, втомленим обличчям та непоказною зачіскою.

Але дитина навіть заплакала від радості, і в цьому немає нічого дивного, ба мама для дитини – найдорожча у житті людина, найвродливіша та найкраща.. Так і у мене – мама – найкраща у світі людина. У неї ніжний погляд блакитних

очей, які наче маленькі ліхтарики світяться добротою, у яких з’являються іскорки, коли мама сміється чи гнівається.

Але гнів цей, за моєю думкою, напускний, бо він йде не з глибини душі, а знаходиться десь на поверхні. Невеличкі мамині вуста майже постійно випромінюють посмішку, яка ніби весняні сонячні промені, зігріває усіх навкруги. І я вже добре знаю, що коли у мами стиснуті вуста, вона прийняла якесь важливе рішення і вже не відступиться від нього, вже ніхто її не переконає змінити своє рішення. Моя мама – як пташка, яка готова будь якої хвилини спурхнути на порятунок своїх близьких чи зовсім сторонніх людей. А скільки відтінків має її голос! Від дзвінкого, як чисте джерельце, до вуркотливого та ніжного, як у голубки, яким вона колись розповідала нам казки, та й зараз таким голосом мама, присівши на край ліжка, заспокоїть, дасть пораду та запевнить, що все буде добре, вислухавши усі наші негаразди.

Не менш, ніж маму, люблю я свого батька. Хоча зовні він здається досить звичайним, для мене він найближча та найкраща у світі людина. Мій батько невисокий на зріст, у нього карі очі, прямий ніс та темне волосся.

Статура у нього, як у справжнього спортсмена, бо в дитинстві він багато займався спортом. Тому він сильний, як стародавній богатир, дужий та витривалий, як мураха, і спритний у всіх своїх ділах, як справжній сучасний чоловік. Мені дуже подобається проводити час з батьком, я люблю, коли він влаштовує різні спортивні розваги та змагання. У цей час мені здається, що не батько, а старший товариш знаходиться поряд зі мною.

У карих, майже чорних, як ніч, очах батька в цей час з’являються веселі іскорки, він заразливо посміхається і поводить себе наче юнак, від чого обличчя у нього навіть молодішає. Я дуже співчуваю тим, у кого немає батьків. А тим, у кого вони є, хочу побажати, щоб вони усе життя пам’ятали про те, що батьки будуть залишатися з нами довше, якщо ми будемо дорожити кожною хвилиною спілкування з ними та будемо добре дбати про їх добрий настрій та спокій.




Опис людини художнього стилю і розмовного стилю разом з використанням фразеологізмів!


різновиди новел
Опис людини художнього стилю і розмовного стилю разом з використанням фразеологізмів!