Ономатопея



Ономатопея (грецък. onomatopoeia – звуконаслідування) – імітація засобами мови різних позамовних звукових явищ (дзижчати, гавкати, кудкудакати, туркотіти тощо). Прямий вияв 0. як зв’язку звучання і його змісту спостерігається в казках, загадках, скоромовках, наприклад: “Кум-кума, бузька нема, а ми тому раді-раді…” В художньому тексті 0. як евфонічна фігура вживається рідко:

Хлип… хлип…

Дайте мені на хліб!

Кормителі!

Хай царствують ваші родителі

Вічно,

А я денно і нічно

За них

Хлип… хлип…

Дайте мені на хліб…

Не минайте! (Є. Плужник).

Частіше цей прийом вживається для досягнення акустичного ефекту при зображенні певних явищ, які з цими звуками не мають прямого зв’язку і лише віддалено нагадують їх:

Я стою на кручі! –

За рікою дзвони:

Жду твоїх вітрил я –

Тінь там тоне, тінь там десь… (П. Тичина).




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...

Ономатопея
птицы прилетели сочинение