ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942)

Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015
МИ – УКРАЇНЦІ
ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942)

Вона була веселою й життєрадісною. Вона любила танцювати, грати на фортепіано й писати вірші. Вона закохувалась, і її кохали. Вона не встигла народити дитину, не встигла побачити надрукованою першу поетичну збірку своїх творів. У неї забрали життя в неповних 35 років. У камері, де вона перебувала перед стратою, залишила слова: “Тут сиділа й звідси йде на розстріл Олена Теліга”. А зверху – тризуб.

Олена Іванівна Теліга

народилася 21 липня 1907 році в містечку Іллівське Московської губернії (Росія). Дівчинка і двоє її старших братів зростали в достатку й вишуканому оточенні. Батько – Іван Шовгенів – професор університету, та мати – з родини священика, хоч і були виходцями з України, розмовляли російською. Тому Олена української мови не знала й українкою себе не усвідомлювала, за що потім дорікала своїм батькам.

Після революції 1917 року родина переїхала до Києва. Батько працював професором у Київському політехнічному інституті, був директором департаменту міністерства шляхів в Українській Народній Республіці. Олена в Києві навчалась

у приватній гімназії. Після поразки УНР І. Шовгенів із старшим сином виїхав спочатку до Польщі. Згодом він переїхав до Подєбрад (Чехія) і працював ректором Української господарської академїї. Мати з двома дітьми залишилася в голодному й холодному Києві. Лише в 1922 році нелегальним шляхом вони перетнули кордон і дісталися до Чехословаччини.

У Подєбрадах Олена потрапила в інтелігентне українське емігрантське середовище. Вивчати українську мову й культуру їй допомагав Михайло Теліга, за якого згодом вона вийшла заміж.

Про подію, яка стала переломом у світогляді, вона згадувала так.

Одного разу на балу хтось із блискучих кавалерів, у компанії яких була Олена, висловився зневажливо про українську мову. “І враз я почула в собі гострий протест. У мені дуже швидко наростало обурення. Я сама не знала чому. І я не витримала того напруження, миттю встала, вдарила кулаком по столу і обурено крикнула: “Ви хами! Та собача мова – моя мова! Мова мого батька і моєї матері! І я вас більше не хочу знята!” З того часу я почала, як Ілля Муромець, що тридцять три роки не ходив, говорити українською мовою. На велике здивування усіх моїх знайомих і Господарської академії”.

Становлення політичних поглядів Олени відбувалося в Подєбрадах, а потім у Празі під час навчання у Високому педагогічному інституті імені Михайла Драгоманова. Великий вплив на неї справляли патріоти й талановиті особистості Леонід Мосендз, Євген Маляток, Наталя Лівицька-Холодна, Юрій Дараган. Знаковою для О. Теліги стала зустріч з Олегом Ольжичем, після якої вона вступила до Організації Українських Націоналістів.

Володимир Щур. Скульптурна композиція О. Телізі в Києві на території Національного технічного університету “Київський політехнічний Інститут”

До початку війни з СРСР у Кракові вона очолювала літературно-мистецьке товариство “Зарево” і під керівництвом Ольжича працювала у Проводі ОУН, а вже через два тижні після вступу фашистського війська на територію України у складі однієї з похідних груп ОУН вирушила до Києва.

У столиці О. Теліга очолила Спілку письменників України. Вона поринула в роботу, організовувала засідання письменників, заснувала і редагувала журнал “Літаври”. 9 лютого 1942 року вона мала йти до Спілки письменників. Її попередили про можливий арешт. Останні слова Олени Теліги були такі: “На мене чекають люди. Я не можу не прийти тому, що боюсь арешту. Зрештою – їх також поарештують. Я не можу втікати, бо хтось міг би сказати: в небезпеці нас лишила, а перед небезпекою говорила про патріотизм і жертовність. Коли я не повернусь, то не забувайте про мене. Коли я загину, то знайте, що свій обов’язок сповнила до кінця”.

21 лютого 1942 року її разом із чоловіком Михайлом Телігою було розстріляно в Києві в Бабиному Яру.

Досі відомий лише сорок один вірш О. Теліги. Твори її були видані по війні в збірці “Прапори духу”.

3І СПОГАДІВ ПРО ОЛЕНУ ТЕЛІГУ

Галина Лащенко, знайома поетеси

Вона відразу дуже мені сподобалась. Висока, тоненька, з живими очима, в ясній сукні, в білім капелюсі з широкими крисами, вона була така весняна, як її 20 років, така іскриста, як соняшний день навколо неї. Її обличчя було дуже мінливе. То зовсім звичайне, а часом таке миле, що тяжко знайти миліше. Не була красуня, але гарненька, приваблива і дуже жіноча.

Улас Самчук, український письменник

Дуже не любила, коли їй робили якісь зауваження щодо її зовнішності, не переносила критики взагалі. сама нікого не критикувала також, за винятком добродушного, приятельського, доброзичливого вислову своїх вражень.

Олег Штуль, друг і соратник

Революційне підпілля, що залишилось підпіллям і на еміграції, манило її не лише своєю таємничістю. Тут чула вона передовсім серйозність. Чула відданість і конкретність, позбавлену всякої фрази і порожнього теоретизування. Ы ніхто, певно, не підходив так діловито, так щиро, так віддано, ніхто не працював так точно і солідно в цій кухні підпільної боротьби на українських землях, як Олена Теліга.

Ярослав Гайвас, провідник управи ОУН про розмову Олени Теліги з Олегом Ольжичем на початку лютого 1942 року

– Няні Олено, завтра виїжджаємо… ось тут на куснику паперу Ваше прізвище і Михайла, які прошу запам’ятати…

Хвилина мовчання, а потім:

– Я нікуди не поїду… Я вже Вам не раз говорила про це, і тепер повторюю.

Говорила вона виразно, тепло, як до близької, дорогої людини, може, до дитини.

– Олено, це неможливо. Це питання декількох днів. Вони Вас арештують і знищать.

-Перед небезпекою я не тікатиму. Я з Києва більше не виїду. Я належу до нього.

– Але наказ!

– Є вищі речі від наказу! Тут мусить бути хтось, хто свідомо дивиться смерті в очі і не відступає.

– Але ж таких ми мали тут багато, і такі далі залишаються.

– Я знаю. А тому, що я така сама, як і Петри, і Миколи, я з ними залишуся…

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Перекажи батькам епізоди з біографії О. Теліги, які тебе найбільше вразили.

2. За біографічною статтею наведи не менше двох прикладів на доказ тези, що О. Теліга у своїх переконаннях і діях – максималістка.

3. Розглянь скульптурну композицію Володимира Щура. Чи відповідає зображення поетеси твоїм уявленням про неї? Розкрий художній задум скульптора.

4. Переглянь у Ютюбі фільм “Приватний лист світові” та дізнайся більше про О. Телігу (за бажанням).

ПОДИСКУТУЙ З ОДНОКЛАСНИКАМИ

Це добре чи погано – бути максималістом? На доказ своєї думки наведи приклади.




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942)


автобіографічні елементи в романі анна кареніна
ОЛЕНА ТЕЛІГА (1907 – 1942)