Олексій Миколайович Арбузов. “Іркутська історія”
На одній з будівництв Іркутська в продовольчому магазині працюють дві дівчини – Валя і Лариса. Валя – касирка, їй двадцять п’ять років. Це весела дівчина, мало замислюються про свою поведінку і спосіб життя, за що й заслужила прізвисько Валько-дешевка. Її друг Віктор Бойцов, ровесник Галі, знайомить її з Сергієм Серьогіним. Серьогін – майстер-машиніст на крокуючі екскаватори.
Віктор – його перший помічник, електрик.
Віктор обіцяє Вале піти в кіно, а потім – на танці, але оскільки начальник, Степан Єгорович Сердюк, дає йому
На Валін питання про причину розлучення відповідає, що, мабуть, “в допомоги один одного не потребували. Не справжня, значить, була любов “. Валя каже, що їй би дуже хотілося, щоб існувала справжня любов, тому що однією – страшно.
Поки вони розмовляють, до лавки
Валя розповідає подрузі, що їй прийшов лист від невідомого. Там було написано, що людина живе не даремно і не даремно. Від його справи має всі навколо ставати краще. Щастя не можна випробовувати в поодинці. Приходить Віктор.
Лариса лишає їх самих. Валя каже йому, що зібралася заміж іти – хоч би й за нього. Той у відповідь каже, що це було б смішно, їм і так добре.
Кімната дівчат у гуртожитку. День народження Валі. Вона запрошує Віктора і Сергія. Сергію, проте, вона не говорить про те, з якого приводу у неї збираються гості. Віктор втішений тим, що буде Сергій.
Йому “не посміхалося” проводити вечір у товаристві двох дівчат. Сергій радить Віктору одружитися з Вале. Той відповідає, що йому не хочеться себе пов’язувати.
За столом Валя читає вголос листи від невідомого, в тому числі і те, де невідомий просить її вийти за нього заміж. Валя ж говорить, що краще вийде за Віктора, але він від неї відступається. Тоді Сергій зізнається, що листи писав він і що він ніколи не сказав би про це, не відступити Віктор від Валі. Валя виганяє Віктора.
Той обіцяє це запам’ятати.
Віктор починає пити, прогулювати роботу. Він просить Сергія залишити Валю, але Сергій її любить і Віктору відмовляє.
На весіллі у Валі і Сергія Лариса знайомиться з Сердюковим. Віктор на пам’ять про себе дарує Вале колечко і тікає.
Проходить час. У Валі і Сергія народилися близнюки – Федір і Оленка. Сергій радить Вале йти вчитися, а потім працювати.
Він вважає, що людині для щастя потрібно, щоб справа його було хоч трішки краще, ніж він сам.
Тридцяті липня. Дуже спекотний день. Сергій бере рушник і йде на Ангару зануритися.
По дорозі до річки він зустрічає хлопчика і дівчинку, які приєднуються до нього: діти йдуть ловити рибу.
Тим часом до Валі приходить Віктор. Він до цих пір не може забути її і дуже страждає. Валя ж любить Сергія. Несподівано приходить їх один Родик і розповідає про те, що Сергій потонув.
Хлопчик і дівчинка, які ловили рибу, перекинулися на плоті. Сергій врятував їх ціною свого життя.
Після загибелі Сергія вся його бригада вирішує працювати за нього, а гроші віддавати Валентині. Проти один Віктор. Він вважає, що це має Валю принизити.
Валя, однак, приймає гроші. Тоді Віктор звинувачує її в утриманства. Він любить Валю і хоче, щоб вона зберегла людську гідність.
Він говорить їй те ж, що колись сказав Сергій: що вона повинна йти вчитися і працювати. Кличе її до них за зміну. Валя погоджується. У ній, здається, зароджується нове почуття до Віктора, хоча вона і не поспішає це визнавати.
Голос Сергія бажає Віктору щасливої дороги в житті.
Олексій Миколайович Арбузов. “Іркутська історія”
єгипетські міфи
Олексій Миколайович Арбузов. “Іркутська історія”