Ой дівчина по гриби ходила – пісні-балади

Ой дівчина по гриби ходила,
В зеленому гаю заблудила,
Приблудила к зеленому дубу:
– Ой тут же я ночувати буду.
– Ой думала, що дуб зелененький,
– Аж то козак – козак молоденький!
– Помагай Біг, козаче-гультяю!
Виведь мене на дорогу з гаю.
– Ой коли б ти дороги не знала,
– То ти б мене гультяєм не звала.
Назвала б ти: “Сивий голубоньку,
Виведь мене з гаю додомоньку!”
– Ой здайся, дівча, на підмову,
То виведу із гаю додому.
Куплю тобі коновочку меду,
Таки тебе із розуму зведу.


– Купи мені півкварти горілки,
То не зведеш поштивої дівки. –
Завів єї під білу березу
І звів єї не п’яну – тверезу…
А в долині тихий вітер віє,
Ой там козак пшениченьку сіє;
Ой сіє ж він – досіває лану,
Аж виходить дівчинонька з гаю:
– Ой на тобі, козаче, дитину,
– Бо, єй-Богу, за тобою кину.
– Ой дам тобі корову рябую,
Годуй, годуй дитину малую.
– Ой не візьму корови рябої,
– І не хочу дитини малої. –
– Сидить козак, дрібні листи пише,
– А ногою дитину колише:
– Люлю, люлю, ой ти, вражий сине!
Через тебе вся худоба гине.
– Люлю, люлю, ти, малий чорточку,
Через тебе страчу я сорочку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)


Ой дівчина по гриби ходила – пісні-балади


сторінками історії україни вірші
Ой дівчина по гриби ходила – пісні-балади