Образність і музичність поетичних творів

М. Рильський – один із найвидатніших поетів XX століття. Його творчість відзначається різноманітністю тем і образів. У ній відбилися найкращі українські народні традиції, які у поєднанні із оригінальною образністю поета витворили яскраву особистість на тлі української поезії.

У ранніх творах М. Рильського відтворений світ природи, яким сприймає його ліричний герой. Доспілі червоні яблука нагадують йому власне кохання, яке пережило найкращі свої миті, від якого залишилися приємні спогади і відчуття щастя, але воно не має майбутнього.

У душі молодої людини з’єдналися образи рідної природи і любов, що у серці “тремтить і грає, як тремтить на сонці гілка золота”.

Осіння природа викликає не тільки відчуття, а і роздуми про красу умираючої природи і її швидку загибель, про невідворотність часу як для неї, так і для людини. Синє небо, високі айстри, жовтий баштан із покинутим куренем, дерево, що гнеться від плоду – такою бачить ліричний герой осінь. ї хоча вся ця краса скоро піде у небуття, але:

І не страшний, моє дитя,

Нам час останнього походу

Без вороття – без вороття

Природа не тільки відбиває настрої людини, вона прекрасна

сама по собі і, крім того, є частиною рідної землі, яку так палко любить поет. “Вона – це мати”, – говорить про природу поет. А в іншій його поезії матір’ю є Україна. “Слово про рідну матір” написане у перші місяці окупації України німцями. Вона мала підтримати дух і тих земляків, що залишилися на окупованій території, і, тих, що ведуть боротьбу із ворогом на фронтах.

Уособленнями України в цій поезії стає земля, “яку сходив Тарас малими | босими ногами”, “зелений океан” степів, Дніпро, Сула, Псел, Карпати, Київ і Канів. Уявним зором поет охоплює всю Україну у просторі і часі. Він згадує про Шевченка, що окрилив рідну землю “громозвукими словами”, про мандрівника Сковороду, Каменяра, Лисенка, Марію Заньковецьку і навіть Бояна з невідомим автором “Слова о полку Ігоревім”.

Говорить поет не тільки про видатних синів своєї батьківщини, а і про весь народ, що прокладає свій шлях у поті й труді, “у бурі, у негоді”. Таким чином, образ матері – України постає перед очима читача яскравим і багатогранним. Цей вірш був написаний спеціально для декламації, тобто промовляння вголос.

Це пояснює його ритмічність і багатство риторичних фігур.

У пізнішій своїй творчості М. Рильський звертається до більш “прозових” образів та тем: машиніст, дівчина-колгоспниця та юнак-агроном або фізики та лірики, що беруть участь у дискусії про мистецтво, що велася в “Комсомольській правді”. Але за такими чіткими, на перший погляд непоетичними образами ховається глибокий зміст. Зокрема, в поезії “Троянди й виноград” звичайні працівники є справжніми творцями. Цікавими тут також є образи троянди й винограду, свіжі й оригінальні, бо не зустрічалися у інших авторів:

У щастя людського два рівних є крила:

Троянди й виноград, красиве і корисне.

М. Рильський у 20 роках належав до групи неокласиків, і цим пояснюється чіткість і ритмічність його строф, мелодійність його рим. Його вірші добре запам’ятовуються, а тому легко можуть бути покладені на музику, як і багато віршів інших українських поетів, бо виховувалися вони на народній пісні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Образність і музичність поетичних творів
порівняльна характеристика мавки і килини