Образи селян у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”

За своє життя Нечуй-Левицький написав понад 50 літературних творів, у яких змалював життя майже всіх верств тогочасного українського суспільства. Його талант найповніше виявився у творах про селянське життя. У повісті “Кайдашева сім’я” він намалював широку реалістичну картину життя українського села другої половини XІX століття.

Творчість письменника – це художня енциклопедія народного життя, в якій майстерно змальовано галерею народних типів, що в сукупності творять обличчя українського народу в найрізноманітніших його

виявах. Представниками молодого покоління родини Кайдаша виступають у повісті Карпо і Лаврін Кайдашенки та їх дружини Мотря і Меланка.

“Карпо був широкий в плечах, з батьківськими карими очима, з блідуватим лицем. Тонкі пружки його блідого лиця з тонкими губами мали в собі щось неласкаве, Гострі темні очі були ніби сердиті”.

Карпо грубуватий і черствий парубок, рішучий, вольовий, виділяється серед своїх однолітків розумом і самостійністю. Але у нескінченних родинних чварах за майно він черствіє і грубіє. Він навіть в пориві злості кидається з кулаками на рідного батька. Жадоба до власності заглушує в ньому

всі родинні почуття.

У кінці повісті автор зображає Карпа як вкінець зачерствілу, бездушну й егоїстичну людину.

“Лаврінове молоде довгасте лице було рум’яне. Веселі сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво. Тонкі брови, русяві дрібні кучері на голові, тонкий ніс, рум’яні губи – все дихало молодою парубочою красою”.

Лаврін – дуже поетична, м’яка та добра душа. Душевна привабливість Лавріна передається і в його мові, поетичній та лагідній. Але Лаврін у родинному житті втрачає майже всі позитивні риси характеру, його душа черствіє, а мова стає грубою.

Мотря вихована в заможній сім’ї, вона горда і незалежна, фізично здорова і працьовита, з гострим розумом. Мотря не кориться свекрусі, ні в чому не поступається їй. Вона мріє про власну хату і господарство. Після того, як вона стала самостійною господинею, в її характері найяскравіше проявляються скупість, егоїзм, сварливість, зневага до людей. В кінці повісті Мотря – зла й жорстока жінка, яка за розбитий глечик виколює свекрусі око.

Вона навіть не вболіває за свій вчинок, а радіє.

Меланка – дівчина, яка виросла в бідній сім’ї і винесла з неї лагідність і доброту. Вона поважає своїх батьків, любить молодших братиків і сестричок. Меланка – вразлива людина. Вона не витримує знущань свекрухи і вирішує залишити домівку.

Але вона не може відмовитись і від своїх рідних, і від Лавріна, тому вона вирішує повернутися додому. Поступово вона стає такою ж дріб’язковою та егоїстичною, як і інші члени родини.

Повість “Кайдашева сім’я” – високохудожній твір, у якому правдиво показано життя українського села другої половини XІX століття. “Кайдашева сім’я” посідає визначне місце як в українській класичній, так і в світовій літературі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Образи селян у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”
план до 1 розділу гуси лебеді летять