Образ Петербурга у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”

Ми звикли, що в літературних творах важливими образами є образи головних або другорядних персонажів, тобто людей, що діють у творі. Через персонажів розкриваються основні проблеми літературного твору, вони втілюють суспільні типи або є неординарними особистостями, другорядні персонажі створюють со­ціальне тло, на якому розвивається дія твору тощо. Але роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” є по-справжньому унікальним явищем у російській та світовій лі гературі.

Важливим образом у цьому романі є образ Петербурга – міста, у якому

відбуваються події.

Уважний читач мав змогу помітити, що образ Петербурга так чи інакше Гявляється в багатьох творах російської літератури. Згадаємо пушкінську поему – Мідний вершник”, у якому місто Петербург фактично є окремим персонажем Без Петербурга не було б і відомих нам гоголівських “Петербурзьких повістей”

Чим же приваблює письменників це місто? Чому саме воно допомагає їм розкри­ти теми та ідеї творів? Які саме теми та ідеї розкриваються через образ Петербурга?

Як виникає нове місто? На певному місці починають селитися люди, селище розбудовується, збільшується… Але не так було з Петербургом.

Він відомий нам як “рукотворне” місто, збудоване на болотах за наказом Петра І. Під час його будів­ництва від хвороб, яким сприяв клімат, та від тяжкої праці померло багато людей, фактично це місто на кістках. Прямі вулиці, створені штучно, величні та холодні бу­дівлі…

Все це не залишає життєвого простору для існування простій людині. Тому гинуть у Петербурзі герої “Мідного вершника” Пушкіна, “Шинелі” Гоголя. Це міс­то з власною, жорстокою та химерною, душею…

Місто-фантом… Місто-монстр…

У романі “Злочин і кара” реалії Петербурга відтворено з топографічною точ­ністю, проте часто вони набувають символічного значення, стаючи не тільки тлом дії, а й частиною її. У романі ми бачимо інший Петербург – місто відкриває своє жахливе дно, місце існування морально мертвих та спустошених людей. Вони стали такими не тільки через власні вади, а й тому, що місто-фантом, місто-монстр зробило їх такими.

Квартали, чорні під’їзди, двори та підвали населені людьми, у житті яких па­нує безвихідність, місто “по вінця” повне жорстокості, несправедливості, нездо рової моралі.

Зображуючи Петербург, Ф. Достоєвський навмисно символізує це місто. Сим­волічного значення набувають площі, сходи будинків . Важливою є колорис­тична символіка у зображенні міста – жовті хворобливі кольори відтворюють внутрішній стан героїв, “їхню моральну недугу, неврівноваженість, напружені вну­трішні конфлікти.

Я вважаю, що для розуміння художнього твору важливо вміти знаходити при­ховані, але значущі образи, вміти розрізняти так звані “декорації” реалістичної дії та символічно навантажені місця дії. Саме таким містом-символом постає Петер­бург у романі “Злочин і кара”. Аналіз значення цього образу допомагає нам краще зрозуміти глибокий зміст цього роману.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)

Образ Петербурга у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”


твір в публіцистичному стилі про друзів
Образ Петербурга у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара”