Образ народу в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша

Важливе місце в романі посідає узагальнений образ “черні” – селянства, міщан, козацької голоти, яка і визначає наслідки Чорної ради – обрання гетьманом Івана Брюховецького.
“Чернь” показана у романі загальною масою, хоча активно діючою, а образи її представників не ідеалізованії виступають лише епізодично. Але з цих епізодів Пантелеймон Куліш виводить образ “маси”, яка не здатна усвідомлювати національні інтереси, готової до стихійного бунту, грабіжництва і нерозумних вчинків.
Проте письменник відзначає, що

народні маси зазнавали суттєвих утисків з боку козацької старшини і панів та шукали соціальної справедливості. Коли Шрам з Череванем їхали до Києва, їх оточили міщани, які обурювалися: “Козацтво ви собі загарбали, самі собі пануєте, ридванами їздите, а ми будуй власним коштом стіни, башти, плоти, чини, мито і чорт знає що!”
Таких епізодів у романі чимало, що свідчить про те, що автор досить правдиво передає настрій народних мас: “Буде вже й того, що один свити золотом гаптує, а інший, може, й сірячинки не має; один оком своїх сіножатей не займе, а ми ось із половини косимо”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)



Образ народу в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша


світ ловив мене та не спіймав
Образ народу в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша