Образ ліричного героя у творчості Брюсова
У поезії Брюсова цього років звучать смутні інтонації, але їхній зміст стає тепер більше життєвим, зображувані картини втрачають колишню умовність. Поет розуміє, що, незалежно від його настрою, життя тече за своїми законами, і він у благоговінні відмінюються перед неозорою далечінню полів, куди він приніс нікому не потрібну, “далеку тугу”.
От він спостерігає картину літньої грози: “говір неголосного грому”, “блискавки різкий зигзаг”, “неба важкі сльози” “і десь сонця мелькнувшего промінь” . От перед ним подорожанин:
Особливо багато реалістичних мотивів у збірнику Брюсова “Сім квітів веселки”.
У збірнику багато пейзажної лірики сугубо реалістичного характеру. Поет насолоджується свідомістю своєї єдності із природою , хоче осягти зміст споконвічного відновлення життя .
Характерно, що “ура^-патріотичні” вірші Брюсова військового років несуть на собі сліди якоїсь заштампованности; їхня образна система шаблонізована, на що вказував Маяковський у статті “Поети на фугасах”. У зображенні ж повсякденного військового побуту Брюсов майстерно використає живе розмовне мовлення. Як і багато представників російської інтелігенції, Брюсов незабаром зрозумів свою помилку.
Його вірш “За що?” перейнято передчуттям прийдешньої розплати із зачинателями імперіалістичної бойні. Цей же мотив звучить у вірші “Тридцятий місяць”, написаному в лютому 1917 року
Образ ліричного героя у творчості Брюсова
сочинение к.ф.юона конец зимы.полдень
Образ ліричного героя у творчості Брюсова