Образ Івана Дідуха. Еміграція

Однією з найболючіших і найактуальніших проблем для сучасної України є проблема еміграції її громадян до інших країн. Зрозуміло, що емігрувати за межі рідної країни змушені люди, що з різних причин не можуть повноцінно жити на її теренах. Як правило, це причини економічні або ідеологічні . Наші співвітчизники змушені були назавжди виїжджати за кордон за різних часів і з різних причин.

Однак еміграція ніколи не була для них порятунком. Виїзд до чужої країни з чужою культурою і мовою є швидше трагедією для українців, які споконвіку славилися

своєю прив’язаністю до рідної землі, рідної віри, рідної домівки.

Найпоказовішим художнім твором, у якому розкрито всю глибину трагедії українських емігрантів, змушених полишати свою Батьківщину, є психологічна новела В. Стефаника “Камінний хрест”. Головний герой новели Іван Дідух “дуже не хотів покидати свого каміннистого грунту, та діти, невістки та доньки, не давали йому жити, і він тому лише втік до Канади, щоб “могли жити дальше” . Він переконаний, що чужа країна – могила для нього й дружини, бо втрата Батьківщини дорівнює смерті. Іван Дідух – це образ-тип, у якому втілені риси й переживання

багатьох емігрантів. Картина, коли Іван, запрягшись разом із конем, тягне навантажений віз, перетворюється на символ каторжної праці людини в суспільстві, яке про неї не дбає.

Не багачем був Іван, але свій шматок хліба мав, а тепер, на схилі літ, змушений покинути господарство, налагоджене тяжкою працею і неймовірними зусиллями. “Ця земля не годна кілько народа здержіти та й кільки біді витримати”, – у розпачі говорить селянин.

Образ Івана Дідуха доповнюється в новелі образами так само передчасно постарілих людей – його дружини Катерини, старого Михайла та інших сусідів.

Картини прощання, сповіді, жалібний спів, божевільний танок – усе це намагання автора показати читачеві народну трагедію. Камінний хрест із вирізьбленими на ньому іменами, поставлений Іваном Дідухом на глиняному горбі, став пам’ятником не лише його родині, а й усім трудівникам, які виїздили до “Гамерики” й Канади. Ці країни асоціюються у В. Стефаника з могилою, тому камінний хрест і став символом трагізму життя емігранта.

Виїжджати за кордон у пошуках кращої долі у різні історичні періоди були змушені також науковці, митці, підприємці – люди різного віку й різних ідейних переконань, не згодні з політичним режимом країни, а тому переслідувані й гнані. Тугу високодуховної людини, змушеної жити за межами рідної держави, передав у поезії “Журавлі” Богдан Лепкий. “Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру” – так говорить поет про страх ніколи не повернутися на Батьківщину.

Образ журавлів, які відлітають у чужі краї, став глибоко символічним і близьким усім тим, хто з різних причин був змушений покинути Батьківщину. А українці СІЛА та Канади навіть вважають цю пісню гімном емігрантів.

На сьогодні за межами України проживає близько п’ятнадцяти мільйонів українців. Більшість діаспори складає науково-мистецька еліта, яка продовжує розвивати свої національні політичні, громадські, культурні, наукові та духовні ідеї і за головну мету своєї діяльності ставить повноцінне існування незалежної української держави. Однак неможливо творити державу за її межами.

Саме тому українська влада повинна зробити все для того, щоб у громадян нашої країни не виникало потреби їхати світ за очі у пошуках кращого життя.

Рекомендовані твори:

Бордуляк Тимофій. Бузьки. Іван Бразилієць. Ось куди ми пійдемо, небого.

Лепкий Богдан. Журавлі. Маланюк Євген. Чужина. Під чужим небом.

Марковий Дмитро. Бразиліяни. Стефаник Василь.

Камінний хрест.




Образ Івана Дідуха. Еміграція


розкрити світогляд та естетичні погляди бодлера
Образ Івана Дідуха. Еміграція