Образ Ганни Сергіївни Одинцовій у добутку І. С. Тургенєва “Батьки й діти”

1. Загадка жіночої душі в літературі. 2. Неординарна особистість Одинцової. 3. Новий тип жінки в літературі. За всіх часів письменників цікавило стан і загадки жіночої душі, звідси така велика розмаїтість жіночих образів у російській літературі.

Представниця слабкої підлоги з її рухливою психікою, схильністю до емоційного вираження власних почуттів представлялася авторам ідеальним об’єктом для дослідження й вивчення, не говорячи вже про таємничість і непередбачуваність саме російського жіночого характеру При цьому кожний письменник

наділяв свою героїню тими якостями, які б хотів бачити в ній в ідеалі, залежно від того, яке місце й призначення в цьому житті він їй передбачав. Приміром, Л. Н. Толстой бачив представницю прекрасної підлоги як охоронниця домівки, матері численного сімейства.

Саме така доля була приготовлена його самій улюбленій героїні Наташе Ростовой з роману “Війна й мир” після заміжжя з Пьером. Якщо ж жінка по тимі або інших причинах не бажала вписуватися в строгі рамки, це суворо карало справедливою відплатою Досить згадати нещасну Ганну Каренину, що завершила своє життя під колісьми поїзда. Зовсім інша думка про призначення

жінок в іншого великого майстра слова Ф. М. Достоєвського.

Він бачив представницю слабкої підлоги насамперед відданою супутницею чоловіка, ніжною й турботливою подругою, для якої коханий і чоловік, і батько, і дитина. Саме тому героїні письменника схильні розділяти світогляду свого обранця, а ще більш м’яко направляти, морально облагороджувати його й піклуватися про духовний розвиток. Достоєвський уважав, що теперішня жінка по складу свого характеру більш гостро здатна відчути несправедливість і неправду, а виходить, вона повинна обгороджувати свого чоловіка й своїх близьких від неприємностей, іти заради цього навіть на самопожертву У добутках М. В. Гоголя жінки, як правило, розумні, задерикуваті й тримаються із чоловіками на рівні.

Вони могли й схитрувати, поплакавши для справи, і виявити чудеса витримки й безстрашності. У цілому це розважливі особи, яким доводилося виживати в цьому нелегкому чоловічому світі.

У більшості оповідань А. П. Чехова представниця прекрасної підлоги виступала як легеня, повітряне створення. Багато хто його героїні відрізнялися миловидними личками, дитячими витівками й легковажністю. Але це зовсім не заважало їм прекрасно розбиватися в подіях громадського життя й вірно оцінювати обстановку.

Блищачи на балах і сімейних торжествах, зачаровуючи товаришів по службі й начальстві чоловіка, спокусниця нерідко ставала чи ледве не єдиним аргументом, що просуває її звуженого нагору по кар’єрним сходам.

В І. С. Тургенєва, безсумнівно, було своє бачення характеру представниць прекрасної підлоги У своїх добутках він майстерно намалював чимало жіночих образів, що послужило приводом для виділення серед реально існуючих дам типу так званої тургеневской дівчини. Однієї з яскравих представниць авторської галереї була Ганна Сергіївна Одинцова з роману “Батьки й діти”. З перших митей знайомства з героїнею читач може зрозуміти, що перед ним стала сильна, неординарна й цільна особистість.

Вона разюче відрізняється від міських дам своєю впевненістю, почуттям власного достоїнства, навіть деякою владністю. При першому ж погляді на неї Аркадій миттєво зробив висновок, що “вона багато вже передумала й перечула” у цьому житті.

Його інтуїція не підвела Рано осиротілої й, що залишилася з малолітньою сестрою на руках, Ганні Сергіївні довелося швидко повзрослеть і самої зайнятися невеликим маєтком, що залишився в спадщину, боргами батька й перешкодами, які неодмінно завжди зустрічаються на шляху недосвідчених дівчин. Однак Одинцова не дозволила розпачу взяти нагору. Вона сама знайшла вихід зі сформованого положення: зайнялася господарськими справами, виписала стару тітку.

Заради благополуччя маленької сім’ї Ганна Сергіївна вийшла заміж за багатий старого, що незабаром залишив їй гарна спадщина. Молода жінка з невластивою багатьом дамам вищого світла розважливістю узялася за керування своїх володінь і навіть увела у своєму маєтку строгий порядок, думаючи, що без цього в селі “з нудьги вмреш”. Ганна Сергіївна відразу вразила головних героїв своїм розумом, незалежністю, відсутністю забобонів, а також байдужістю до різних пліток і пересудів, що поширюється по місцевому світському суспільству: “Ганна Сергіївна була досить дивна істота.

Не маючи ніяких забобонів, не маючи навіть ніяких вірувань, вона ні перед чим не відступала й нікуди не йшла.

Вона багато чого ясно бачила, багато чого її займало, і ніщо не задовольняло її цілком; так вона навряд чи й бажала повного задоволення”. Молода жінка, що свідомо оселилася в селі, цуралася міської суєти, рідко показувалася на балах, однак жваво цікавилася всіма новими ідеями й досягненнями науки. Відрізняючись прекрасним утворенням, вона намагалася вести своє господарство в ногу із часом Для цього навіть виписувала зі столиці й уважно вивчала деякі наукові видання.

Безумовно, її увагу не міг не залучити новий парубок, що відрізняється судженнями, що йдуть врозріз загальноприйнятих подань. Молодих людей зближало те, що кожний з них намагався жити своїм розумом, не визнаючи суспільні авторитети. Однак Ганна Сергіївна швидко розглянула в Базарове бунтаря, що ніколи не задовольниться спокійним і розміряним життям, жінкою, що оберігається так. Домігшись певної зовнішньої й внутрішньої гармонії, Одинцова сильно дорожила цим своїм станом: “Її розум був допитливий і байдужий у те саме час: її сумніву не вщухали ніколи до безпам’ятності й ніколи не доростали до тривоги.

Не будь вона багата й незалежна, вона, бути може, кинулася б у битву, довідалася б пристрасть…

Але їй жилося легко, хоча вона й нудьгувала часом, і вона продовжувала проводжати день за вдень, не поспішаючи й лише зрідка хвилюючись. Райдужні фарби загорялися іноді й у їй перед очами, але вона відпочивала, коли вони вгасали, і не жалувала про їх”. Свій спокій і благополуччя Одинцова ставила на перше місце.

Саме тому жінка ніколи не дозволяла собі захоплюватися чим або ким-небудь: “Раз вона десь за кордоном зустріла молодого, гарного шведа з лицарським вираженням особи, із чесними блакитними очами під відкритим чолом; він зробив на неї сильне враження, але це не перешкодило їй повернутися в Росію”. Її острах зруйнувати один раз уже створену гармонію й безстрасність у самому зародку гасить її щиросердечні пориви. Ганна Сергіївна робить враження холодної неприступної особи “еко, як вона себе заморозила”, – помічає Базарів при знайомстві із цією жінкою. Однак по-іншому, Одинцова можливо б і не вижила. Їй довелося прийняти такий стиль поводження, щоб з однієї сторони цілком сносно уживаться в навколишньому світі з іншими його мешканцями, а з інший духовно не почувати себе в чомусь збиткової, залишити собі простір для внутрішнього розвитку.

Цілком зрозуміло, чому часом Ганна Сергіївна почуває себе самотньої. Їй, як і будь-якій жінці, хотілося б теперішньої любові, сильних почуттів і захоплень, про що вона й говорить Базарову. Однак це могло б загрожувати влаштованості її життя, тому хвилинна слабість швидко переборюється й не залишає ніяких слідів у її душі: “Уява її неслося навіть за межі того, що за законами звичайної моралі вважається дозволеним; але й тоді кров її як і раніше тихо котилася в її чарівно стрункому й спокійному тілі”.

Таким чином, можна зробити висновок, що Тургенєв сприймав жінок, як рівних собі по складу розуму й положень, він залишав за ними право на волелюбність і незалежність. Саме такі характери були йому цікаві. Із цільною натурою, розважливої й спокійної, на будь-яке явище життя имеющей свою власну думку, завжди приємніше мати справа, ніж із чарівної, але легковажною кокеткою. У творах Тургенєва явно проглядалося й таке суспільне явище XІX століття, як жіноча емансипації.

Прекрасні дами ставали більше незалежними від чоловіків.

Вони досить тверезо розуміли, що вдале заміжжя просто необхідно будь-якій жінці, оскільки здатно додати деяка вага в суспільстві. Однак домігшись певного добробуту, вони були схильні відмовитися від шлюбного сполучника, освітленого церквою Ці жінки прекрасно знали собі ціну й не дозволяли почуттям узяти гору над розумом. Тобто в Росії складався зовсім новий тип жінок, здатних прекрасно обходитися без сильної половини, самостійно керувати господарством, і знаходити економічну незалежність


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (Пока оценок нет)
Loading...


Образ Ганни Сергіївни Одинцовій у добутку І. С. Тургенєва “Батьки й діти”
яшка и машка микола трублаїні