Невмирущі заповіти Людяності
Невмирущі заповіти Людяності
Все можна виправдати високою метою – та тільки не порожнечу душі. П. Тичина
Милосердя… Як часто чуємо це слово з екранів телевізорів, бачимо на сторінках газет, незмінно присутнє воно й у промовах політиків. Воно зараз модне. Але люди, які так зловживають ним, часто самі не розуміють, що це таке.
Ще небезпечнішим є те, що часте вживання цього слова “знецінює” його. Крім того, демагоги здебільшого вважають, що коли проблема детально обговорена, вона від цього вирішиться сама по собі. Звичайно, держава
Та, на жаль, більшість з них позбавлені цього на все життя. Я вважаю за милосердних тих людей, які всиновлюють дітей-сиріт, тих, хто без користі для себе ходить у притулки і ділиться найдорожчим – сердечною теплотою, тих, кому не шкода частку своєї душі
Навіть у тюрмах засуджені створюють бібліотеки власними силами.
А правда лиш одна – вона колюча Гірка й жорстока. І завжди в біді, Тож мужнім будь – оборони її.
Милосердя, як і інші морально-етичні категорії, є неоднозначним. Наприклад, як вчинити лікарю у ситуації, коли пацієнт невдовзі помре, і це абсолютно точно, а зараз він зазнає страшних мук? Звичайно, закон не дозволяє убивати людей, але у такому разі це не було б убивством у прямому розумінні цього слова, скоріше – милосердям. І відомі випадки, коли лікарі так і вчиняли, бо не в змозі були дивитися, як страждає приречена людина.
Бувають не менш страшні дилеми: сказати людині, що вона смертельно хвора чи ні? Багато людей накладають на себе руки, коли дізнаються, що хворі на рак або на СНІД. Не кажучи вже про те, що і з цими хворобами іноді живуть ще не один десяток років, критичний стан пацієнта може минутися, коли людина сподівається на краще, а не тоді, коли готується зустріти смерть.
Лікарі вчиняють іноді не так, як велить Закон, а так, як підказує серце.
Брехня із милосердя раз болить, Брехня із страху – цілий вік карає.
Але найчастіше ми бачимо навкруги себе лише байдужість. “Когось вбили – ну то й що, не мене ж, з кимось сталося горе – головне, що не зі мною”, – це думки більшості. Хтось із великих сказав, що не такі страшні зрадники і вбивці, тому що вони можуть лише зрадити і вбити, як страшні байдужі, тому що з їхньої мовчазної згоди існують на світі зради та вбивства. Завжди треба пам’ятати про те, що ти людина, а навкруги тебе – теж люди. Всі бажають добра, але добра лише для себе.
А якщо б кожен забажав добра і для своїх ближніх, то світ став би кращим. Ф. Достоєвський сказав, що краса врятує світ. Так, світ врятує краса – краса людської душі.
Невмирущі заповіти Людяності
біла ворона приклад з літератури
Невмирущі заповіти Людяності